Щиро кажучи з мамою мого чоловіка не дуже хороші відносини. Вона жінка непроста і має недобрий характер, любить, щоб все було так, як хочеться лише їй, все має бути лише на її лад. Якщо зі своїми родичами вона ще намагається знаходити спільну мову, розмовляє з повагою та розумінням, то зі мною спілкується зовсім не доброзичливо, ніби робить послугу мені.
Так як живемо ми досить далеко від мами мого чоловіка Руслана, я раніше думала, що особливих проблем вона мені не доставить, і що з часом ми з нею порозуміємося, будуть дітки і це нас зріднить. Однак уже минуло півтора року з моменту нашого з Русланом весілля, а покращення немає зовсім ніякого.
Зі свекрухою бачимося не надто часто – ми зустрічаємося лише на великі свята. Але і цього на мій погляд дуже багато. Вона поводиться зовсім негарно щодо мене чомусь: може спілкуватися так, ніби мене немає в кімнаті поряд, критикувати мій зовнішній вигляд: я не так одягнулася, не маю смаку, поправляти мене щохвилини, коли я щось розповідаю. Мені прикро слухати все це і соромно перед людьми, але сиджу і мовчу, схиливши голову, не знаю що їй сказати.
Руслан мене постійно просить, щоб я не звертала на це все увагу або ставилася простіше до всього, з гумором, але у мене не виходить. Я всі її слова сприймаю занадто близько. Ну а як тут можна інакше? Свекруха все ж серйозно говорить!
Тамара Вікторівна любить обговорювати те, яка я господиня. Коли вона буває у нас вдома, то поводиться як ревізор – шукає пил та павутину в кутках, придивляється чи чистий в мене посуд і чи немає молі в моїх крупах. Кілька разів було так, що вона діставала з шафи чистий посуд, і демонстративно йшла його перемивати. Я не розумію, нащо воно їй? Для чого вона це робить? Я ж слова поганого матері чоловіка ніколи не сказала.
Але найбільш прикрим для мене було те, що свекруха постійно говорить, що я дуже несмачно готую перед чоловіком і іншими гостями. Один раз вона навіть сказала, що їй було недобре, після того, як вона спробувала мої голубці. Що ще потрібно 10 разів подумати перед тим, як з’їсти щось, що я приготувала.
А нещодавно я запросила до себе усю нашу родину на Різдво, бо через усі ці обмеження довго не бачилися, хотіла, щоб це велике свято ми провели усі разом.
Я поставилася до цього з великою відповідальністю – приготувала дуже багато смачних страв, спекла торт сама, ще й приготувала два хороших, дорогих салати, які повинні були стати «родзинкою» святкового столу.
Але мама Руслана, поки я виходила з кухні, встигла переробити їх на свій лад і абсолютно зіпсувати їх. Я їх помастила олією, а мама Руслана додала туди майонезу, сказала, що так буде смачніші, а так вони у мене вийшли просто ніякі.
Коли я це помітила, то мені стало прикро за це. Я навіть не хотіла вже мовчати, і попросила чоловіка поговорити зі своєю мамою, щоб вона більше такого ніколи не робила, адже в мене вдома я господиня, я ж сама готувала святковий стіл для всіх і можна було б хоча б запитати в мене все це. Але Руслан нічого недоброго в діях своєї мами, як завжди, не побачив, і сказав, що я веду себе як маленька, не варто так дивитися на речі. Чоловік сказав, що я, все таки, маю бути мудрішою.
Раніше я завжди любила готувати, і робила це добре, але через свекруху у мене зовсім пропало бажання щось готувати на кухні і запрошувати до себе в гості людей, адже в такі дні і свекруху мушу запрошувати до себе, інакше образиться на нас. Тепер мені здається, що вся їжа, яку я приготувала – не смачна.
Тепер я не знаю, як поводитися з матір’ю Руслана – звичайно, можна пропускати всі сімейні свята і зустрічі, де вона присутня, але тоді у нас з чоловіком можуть початися непорозуміння, і вона цьому буде тільки рада. Не хочу, щоб вона раділа, але як виправити ситуацію я не знаю. А так мені хочеться мати хороші стосунки зі своєю родиною
Фото ілюстративне.
