– А я щиро думаю, що ось так просто залишити свою дружину в таких життєвих обставинах – зрада! Це я про сім’ю своєї кращої подруги. Прожили вони разом цілих 14 років, двоє дітей у них є, молодший син лише в школу пішов. Я їх усіх в приклад приводила, як ідеальну сім’ю. А перед святами чоловік їй і заявив – люблю, мовляв, іншу, йду до неї, а тебе залишаю. Різдвяні свята вже він зустрічатиме в новій сім’ї, так би мовити, – розповідала Алла.
– Так, сумна історія, якась сумна вона дуже, щиро кажучи. Але не унікальна зовсім, в житті так часто трапляється, – уточнила я.
– Подруга Ольга просто не уявляє, що їй тепер робити! Вона не працює всі ц4 років за наполяганням чоловіка, він сам так хотів, казав, що для сім’ї завжди краще, коли дружина вдома сидить. Як тільки дізналася, що чекає дитину перший раз, так і звільнилася з роботи. Чоловік хотів, щоб вона сиділа вдома, доглядала за дітьми, організовувала побут в домі. Був категорично проти усяких там нянь і взагалі “чужих людей в будинку, а тим паче з малими дітьми”. Ну, ось вона і сиділа всі ці довгі роки, була звичайною домогосподаркою, за проханням свого власного чоловіка. Дітей виховувала, пироги пекла, затишок створювала в будинку сама, сорочки чоловікові наглажувала. Тепер чоловік просто пішов, а у Ольги ні роботи, ні професії, ні уявлення взагалі, куди бігти і за що хапатися в першу чергу.
– А освіта є якесь у неї? Адже дійсно ситуація не з простих зовсім, виходить.
– Освіта вища у неї є, звісно, але толку? За дипломом вона вчитель математики. Але за фахом ні дня не працювала. Диплом отримала ще багато років тому – зараз він уже неактуальний, нічого вже вона відтоді вже не пам’ятає, отаке воно життя у неї виявилося, такий сюрприз принесло. Ось так. Вміє тільки готувати, прибирати і за дітьми дивитися, нічим іншим в житті не займалася. Якщо їй зараз виходити кудись працювати, то тільки на важку фізичну роботу, адже її більше нікуди й не візьмуть. І він, знаючи все це, тепер її ось просто так залишив.
– Можливо, чоловік допомагатиме їй грошима, забезпечуватиме їх з дитиною, хоча б тимчасово, поки вона на роботу не вийде, поки жінка на ноги встане?
– Ну а як же, була розмова. Чоловік сказав спокійно, що все буде, як належить. Квартиру розділять навпіл. Якщо дуже пощастить, подруга купить собі і двом дітям маленьку однокімнатну квартиру де-небудь на околиці міста. Ну, він ще аліменти платитиме, скільки належить. Але на них втрьох вони точно не проживуть. Машина у них, виявляється, якось так там на фірму оформлена, дача – дошлюбне майно чоловіка моєї подруги. Ось так. Ну і що це, якщо не зрада?
Аллі дуже шкода свою подругу, але як допомогти їй вона зовсім не знає. А та щодня телефонує їй з вологими очима і сумним голосом, просить поради. Що їй робити, як далі бути?
Фото ілюстративне.
