Михайло з Катрусeю стояв біля дверей своєї квартири. – Та не бiйся ти! Мати у мене – що треба! Вона все зрозуміє, до того ж я вже сам не маленький, маю право сам приймати рішення! Алe мама вpaзuла навiть сина. Невiстка бiльше не повернулася
– Та не бiйся ти! Мати у мене – що треба! Вона все зрозуміє, до того ж я вже сам не маленький, маю право сам приймати рішення! За матеріалами
Михайло рішуче відкрив двері і зайшов до квартири, тримаючи за руку молоденьку, худеньку дівчину зі світлими кучериками і величезними очима.
Анна вийшла їм назустріч.
– Привіт мамо! Познайомся, це моя Катя! Ми вирішили жити разом!
– Здрастуйте – тихо сказала Катя.
– Здрастуйте, Катя, рада знайомству! Проходьте!
– Михайлику, ви з Катею проходите на кухню, я там обід приготувала. Ви сідаєте, їжте. А я поки піду зберу речі. Ви якраз пообідати встигнете, – і мати повернулася, йдучи в кімнату.
– Мама, ти що? Про що ти? Які речі? Я кажу, що ми з Катею вирішили жити разом!
– Я зрозуміла, синку. І рада за вас з Катею! Рада, що у мене вже такий дорослий і самостійний син! Зрозуміла, що ви хочете жити разом. Ви дорослі і я нічого не маю проти! Навпаки, я зараз зберу тобі твої речі, а ви йдіть, поїжте поки.
– Мама, до чого тут речі? Ти що, хочеш, щоб ми пішли звідси?
– Ну звичайно, синку. Адже ти вже дорослий, раз ти прийняв таке серйозне рішення, значить ти все обдумав. Значить ти досить серйозно усвідомив, що ти готовий створити сім’ю, взяти на себе відповідальність за цю сім’ю. Значить ти продумав все, як і де ви будете жити, як ти зможеш забезпечити свою сім’ю. Я рада, що у мене вже такий дорослий і самостійний син! Я рада за вас з Катрусею!
– Мама, ну ми думали жити тут, з тобою.
– Зі мною? Я не думаю, що Катя була б щаслива жити зі свекрухою. Це перший час все буде добре, вірніше видимість цього «добре», а потім почнуться суперечки та скандали. Ми всі почнемо просто люто ненавидіти один одного, ви будете сваритися зі мною, я з вами, ви почнете сваритися між собою і звинувачувати мене, а я буду звинувачувати і ображатися на вас, Катя зненавидить мене, а через мене і тебе теж. Ви дійсно цього бажаєте? Катя, скажіть, вам хочеться цього?
– Ні.
– Ну ось, бачиш, син. Каті цього не потрібно, мені теж, та й тобі все це теж ні до чого. Дорослі діти не повинні жити з батьками. Вони повинні жити своїм життям. Так що якщо вирішили, так тому і бути. Живіть разом!
– Мам, ну а де ми повинні жити? Ти що виженеш нас? До Каті в общагу нас не пустять, її батьки далеко в селі. Ну не квартиру ж нам? Нам за неї платити нічим. Та й на що ми жити будемо?
– Ну якщо ви такі дорослі і самостійні, значить, напевно, продумали все це. Переклад на заочне, йди працюй, щоб було чим платити за квартиру і на що забезпечувати свою сім’ю. Адже ви любите один одного, значить разом зможете подолати всі труднощі. Правильно я кажу, Катя? Ви згодні зі мною?
– Ага.
– Ну ось бачиш, як все чудово! Любов – це найголовніше! Ідіть, їжте, я швидко все зберу і дам вам на перших порах грошей. А вже потім, далі, будете самостійно себе забезпечувати.
– Почекай, мама, не треба нічого збирати. Зараз ми поговоримо з Катею, ти не поспішай з речами.
І син вийшов з Катею. Анна ледве приховувала хвилювання і тpивогу, їй так хотілося повернути їх і залишити у себе, вона ледве стрималася. Анна бачила у вікно, як вони стояли біля під’їзду і щось гаряче обговорювали, як Катя відштoвхнула його і побігла геть, а він стояв і дивився їй услід. Вона його покuнула.
Наталія С.
