Ми з Іваном зібралися одружитися, я була дуже щасливою, коли він зробив мені пропозицію. Я щиро кохаю свого майбутнього чоловіка, і чекала цього багато часу. Тиждень тому ми подали заяву до РАЦСу, залишається два місяці на підготовку. Ми вже знаємо заздалегідь, в якому ресторані будемо гуляти весілля, скільки гостей покличемо. Залишилося лише декілька справ, ось, наприклад – купити весільну сукню.
Ми з майбутнім чоловіком не багатії, з весіллям нам допоможуть батьки, тільки вони теж багато грошей не мають, і тому вони самі просять нас, щоб ми не витрачали даремно гроші, і, якщо десь бюджет дає змогу зекономити, то ми й зекономимо.
Якось на днях я зайшла в салон весільних суконь і засмутилася: там такі високі ціни! Звичайно ж, я відразу розглядала розкішні вбрання, але вони нам точно не по кишені. Попросила показати що-небудь дешевше, але теж сумно від побаченого: жодної родзинки в цих сукнях, просто білі штори і тюль на них: ось і весь наряд.
Стало прикро мені трохи! Я жінка, хочеться виглядати яскраво у цей важливий і щасливий для нас день. Але подружка пропонує мені купити її весільну сукню за пів ціни. Її сукня дуже шикарна: переливаються декоративні прикраси, багато візерунків з шовкових ниток, мережива, бісер, ручна робота і так далі. І головне: можна регулювати розмір. Приміряла я цю сукню – на мені вона просто ідеальна! Прямо закохалася в ню!
Але є одне але! Знаючи долю моєї подруги, я не хотіла б її повторити!
Вона вийшла заміж в цій сукні 4 роки тому, я була у неї гостею на весіллі. Наречений спочатку здавався гарним, у них такі щирі почуття тоді були, як усім здавалося. А через рік вона дізналася, що чекає дитину, і її чоловіка як підмінили. Став проводити весь вільний час з друзями, почалися суперечки постійні в сім’ї. А коли народився син, то він на нього майже не звертав уваги, а потім взагалі залишив подругу з малюком, розлучився, і пішов до іншої жінки. Ось така сумна історія життя у неї вийшла.
З одного боку – купити таку сукню за пів ціни мені якраз по бюджету, навіть ще на фату вистачає грошей. Але я хвилююся за те, а раптом зі мною буде теж саме, що і з подружкою? Я ж потім весь час через це буду хвилюватися і накручувати себе. Подружка каже:
– Що ти таке кажеш? Це просто одяг! Якщо ти так віриш в прикмети, то це тільки фату не можна купувати у колишньої нареченої, а з сукнею нічого такого немає з прикмет!
Я розумію – їй аби продати. Але вона запевняє: якби це було її метою, то вона б продала цю сукню дорожче. Ну, можливо, й так, але енергетику сукні вже теж не зміниш! Розповіла про це своїй мамі та бабусі, думала вони мене підтримають, але ті навпаки. Вони відразу сказали, що я вже доросла людина, щоб в казки вірити, люди в секонд хенді речі купують і живуть своїм життям. А бабуся взагалі сказала, що під час дефіциту, коли вона ще була молодою, завжди одягали сукні своїх подруг після весілля і нічого поганого не траплялося, одну сукню могло більше десятка жінок одягнути.
Тепер я навіть не знаю, як мені правильно вчинити і з ким порадитися. Грошей я не маю так багато на дорогу сукню, і негарну сукню одягати не хочеться. А сукня подруги – неймовірно красива та личить мені. Але як тільки подумаю про долю подруги, не можу з цим змиритися.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі