fbpx
Життєві історії
Ми з чоловіком і дочкою на святах гостювали у його мами, знову все було ідеально, а коли повернулися, чоловік мені сказав, що якщо я не стану такою ж господинею, як його мама, то він зі мною розлучиться. Я не хочу витрачати своє дорогоцінне життя на стояння біля плити або весь день ходити з ганчіркою по квартирі я точно не готова, як більшість сучасних жінок. Мій чоловік все ще сподівався, що це через молодість я не така, як мама, а далі все налагодиться. Але його мрії і надії тануть з кожним днем

Віра Петрівна, мама мого чоловіка, просто ідеальна – і як мама, і як господиня, і як свекруха. Про таку можна лише мріяти, але нещодавно ми з чоловіком ледве не розлучилися через неї.

Моя свекруха і справді просто чудова жінка – добра, тактовна, всіх шкодує, все вміє, все розуміє, завжди купує подарунки для внучки. Якщо добре розібратися, то Віра Петрівна ніколи не жила для себе. Сенс її життя – в служінні сім’ї. Вона ніколи не обідає в кафе чи ресторанах, економить гроші, та й вдома смачніше, – вважає вона.

І це чиста правда, в її будинку це реально так – вибір страв, їх якість, смак – краще, ніж в ресторані. Вона любить стояти біля плити, у неї завжди багато всього наготовлено – м’ясо, птиця, риба і кілька гарнірів. А вже на свята стіл буквально ломиться від наїдків.

Свекруха виглядає чудово, але при цьому зовсім не користується косметикою, навіть кремом. Тому чоловік був вельми здивований, коли побачив, скільки грошей я витрачаю на косметику. Каже, в їхньому будинку такого не було. Чоловік щиро дивується – мама нічим не користується, і в п’ятдесят вісім виглядає на сорок п’ять.

Мама чоловіка завжди уважна до дрібниць, Віра Петрівна завжди знає, хто з її близьких який чай п’є, кому недосмажити м’ясо, а кому пересмажити, хто солить їжу мало, а хто багато, і ухитряється з однією каструлею догодити усім. Коли сім’я за столом, вона мало не з рушничком позаду маячить за спинами – кому що подати, чи все нормально, чи всім всього вистачає, чи у всіх вилки. Коли і що їсть вона сама, ніхто не знає.

– Віра Петрівна, а де ваша тарілка?

– Діти, та я не хочу! Напробувалась, поки готувала. Ви їжте, їжте! Беріть ще!

При цьому вона багато читає, цікаво розповідає, тобто з нею є про що поговорити, не тільки про борщі і котлети. Віра Петрівна завжди вдома, коли не на роботі, весь час щось миє або щось готує.

Вона завжди всім і всіма задоволена, ніколи не підвищує голос. Вона, здається, ніколи не хворіє. Поруч з нею всім затишно, надійно, спокійно. І все б нічого, але мій чоловік хоче, щоб я була такою ж, як його мама. А я далеко не така.

Я не хочу витрачати своє дорогоцінне життя на стояння біля плити або весь день ходити з ганчіркою по квартирі я точно не готова, як більшість сучасних жінок. Мій чоловік все ще сподівався, що це через молодість я не така, як мама, а далі все налагодиться. Але його мрії і надії тануть з кожним днем.

Поки ми не бачимося з свекрухою, все в порядку. Якось пристосовуємося, і живемо ніби не погано. Але з’їздивши до мами і порівнявши нас в черговий раз, чоловік розчаровується. У мами все блищить, мама все встигає, мама завжди посміхається, нікому не дорікає, мама завжди все сама, мама ніколи не питає, як кому посмажити яєчню, і скільки цукру класти в чай.

Зовсім не їздити до мами не можна, це ж мама. І так поїздки звели до мінімуму, тому що після них в сім’ї розбрат. Але виходить тільки гірше – півроку не бачивши «дітей» і внучку, мама викладається на всю котушку, перевершуючи саму себе. А останнім часом і наша чотирирічна дочка «перекинулася» до бабусі. Бабуся добра, лагідна, безвідмовна, у бабусі і мама не потрібна.

От і тепер ми з чоловіком і дочкою на святах гостювали у свекрухи, знову все було ідеально, а коли повернулися, чоловік мені сказав, що якщо я не стану такою ж господинею, як його мама, то він зі мною розлучиться.

Фото ілюстративне – million-wallpapers.

facebook