Останнім часом я розумію, що почуваюся не дуже добре, тому попросила доньку, щоб вона мене до себе забрала, у них з чоловіком є свій власний будинок. Та донька мені відмовила, сказала, що внучка заміж виходить, швидше за все зятя додому приведе, то ж них місця немає. Про мене дочка обіцяла подумати, як мені допомогти.
Мені 75 років, доньці 50. Коли вона заміж виходила, я віддала їй свою спадкову квартиру, ремонт там допомогла зробити, то ж вони з чоловіком відразу в своє житло пішли, а на той час це було дуже навіть непогано.
Молоді стали собі жити, зять виявився розумний і хазяйновитий, так що доробилися вони до свого власного будинку зараз, і машину мають, і відпочивати завжди кудись їздили, так що можна сказати, що старшій доньці пощастило.
Є у мене ще одна донька, Ліда, їй 40 років, і чесно кажучи, все життя я допомагала їй, бо вважала, що саме біля неї старість і зустріну. Квартиру я їй не подарувала, як старшій в свій час, але я сиділа з її дітьми практично від народження, в садок водила, потім в школу, на різні гуртки і секції, так що у дочки і її чоловіка було багато часу, щоб працювати, і вони взяли собі квартиру під виплату.
Я і грошима допомагала, коли мала таку можливість, і всім, чим могла взагалі. І квартиру свою їй у спадок залишила, так що з часом вона або її продасть, або когось з дітей впкстить туди, чи просто квартирантам здасть і буде зайва копійка.
Але на початку березня моя дочка з онуками вилетіла в Канаду, зять уже до того там кілька місяців був по роботі. І тепер вони вирішили, що залишаться там, принаймі, на кілька років точно. Їх можна зрозуміти, час зараз такий, вони дбають про майбутнє своїх дітей.
То ж мої сподівання на те, що мене догляне молодша донька, не справдилися. Але ж у мене є і старша донька, то ж я подумала, що якщо вже так вийшло, що молодша поїхала, а старша тут, то вона і може мене до себе забрати.
Але старша дочка не вважає, що вона мені щось винна, каже, раз я піклувалася лише про молодшу доньку, то нехай сестра мене і доглядає. Або найме когось, хто буде мені допомагати.
Ось так мені життя обернулося – маючи двох дочок я залишилася самотньою.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.