fbpx
Життєві історії
Мої родичі та батьки часто запрошують нас з чоловіком на дні народження, але я постійно відмовляюся, вигадую щоразу щось нове. Люди на мене ображаються вже, але я не можу піти на свято цілою сім’єю з одним простирадлом за 200 гривень. А чоловік більше грошей не дає

Хоч я живу в гарній квартирі, маємо дороге авто, але я не щаслива у своєму сімейному житті, не уявляла, що такий мене чекає шлюб.

Мій чоловік досить забезпечена людина, добре заробляє, я теж сама працюю, але зарплата в рази менше ніж у Олега. Взагалі, я не марнотрат, вмію економити, але всьому ж має бути межа, навіть у тій самій економії.

Олег рахує всі мої витрати аж до копієчки, я не жартую, це дійсно так. Одного разу на чеку з магазину він побачив – огірки 38 гривень і 28 копійок і став дійсно серйозно розпитувати мене – а де здача в копійках? Я пояснюю, що на касі 28 копійок навіть не шанували, округлили, а він – а чому ти не з’ясувала у касира або менеджера, чому так дивно округлюють чужі гроші не нам на користь? Чому ми повинні дарувати магазину 72 копійки ? У нас з ним тоді справжня суперечка була.

Він шкодує мені все, хоча виправдовується тим, що хоче просто зібрати грошей на безбідну старість. Грошей мені дає самий мінімум, а мою зарплату забирає в сімейний бюджет, просить на всьому економити. Мені дуже соромно.

Наприклад, у нас весь відділ ходить обідати до кафе, там зовсім недорогий бізнес-ланч, але мені доводиться брати їжу з собою з дому, лише я одна так роблю.

Якщо подруги запрошують зустрітися і посидіти в кав’ярні, поговорити, я або не йду туди, кажу, що недобре себе почуваю, або йду, але не беру собі десерт, каву, прошу принести склянку простої води.

Якщо йдемо з дівчатками по магазинах, то я купую для відводу очей якусь дрібницю, наприклад, шкарпетки. Говорю, що ми як раз на наступному тижні планували піти на серйозний шопінг з чоловіком. Так чоловік замість спасибі за винахідливість скаже – а що, дешевше шкарпеток не було, що ти все береш таке дороге? А куди вже дешевше.

Звідусіль він просить приносити чеки, говорити йому всі витрати. Наприклад, навіщо я на маршрутці проїхала, або на метро? Могла б прогулятися. Або сосиски в іншому магазині набагато дешевші, там акція. Ну і що, що інший магазин знаходиться в декількох кілометрах від будинку, піші прогулянки корисні.

Я не знаю, скільки я ще буду жити з такими проханнями і з такими настроями свого чоловіка. Я навіть не знаю, як з ріднею вести, вони мене запрошують на дні народження, бо йти цілою сім’єю з одним простирадлом соромно.

У вас прошу підтримки та поради, скажіть мені, чи це колись закінчиться, і я зможу просто купити собі морозиво або чашку кави без звіту перед своїм чоловіком? Чи це триватиме вічно?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – sakhalin.

facebook