Я знаю, що вчинила недобре, і досі дуже шкодую за свій вчинок. Хочу виправити все, але не знаю, як. Можливо, тут отримаю пораду?
Знаю, що багато людей не зрозуміє мене, але я сказала що у мене не стало батьків своєму коханому. Насправді вони у мене, але я не хочу його з ними знайомити. Я трохи незручно за них і це у мене з самого дитинства.
Справа в тому, що вони з маленького села і не зовсім вміють себе правильно вести в культурному суспільстві, а часом і взагалі недобре поводять себе. Знаю, що це може звучати нерозумно, але це правда так. Тим більше мій хлопець з освіченої родини і виховували його зовсім інакше, а значить він точно не зрозуміє моїх батьків і їх спосіб життя.
У підсумку мені просто довелося сказати, що їх давно зі мною немає. Юрко підтримав мене і тепер мені навіть непросто уявити те, як я розкажу йому правду. Справа навіть не в батьках, а в тій неправді, яку я говорила Юркові.
Так, я шкодую про те, можливо, варто було б вчинити інакше. Але я думала, що так я зможу зберегти відносини, і вийти в люди за рахунок його сім’ї.
Єдине, що мене по-справжньому турбує, наше подальше життя. Так, зараз я змогла не розповісти всю правду Юркові, однак чи зможу я дотримуватися своєї легенди весь інший час. Все-таки мої батьки досить молоді і до старості їм ще далеко. Плюс мені доведеться про них явно піклуватися на старості і приїжджати до них, я люблю їх і не можу залишити. Що мені зробити, щоб виправити ситуацію, яка склалася?
І що мені робити, якщо Юрко все-таки дізнається про все сам або мої подруги розкажуть йому всю правду? Невже мені доведеться розлучитися і все те, що я робила роками, буде даремно? Особливо непросто уявити результат цих подій, коли у нас вже буде дитина.
Проте сподіваюся, що нічого з цього не відбудеться і все просто продовжить йти своєю чергою. Адже в кінцевому підсумку Юрко щиро кохає мене, а не моїх батьків. Головне, щоб ми були разом. Від цього усім лише буде краще.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
