Моя сестра двоюрідна з чоловіком живуть як кішка з собакою! – розповідає моя подруга Катерина. – Тому і дітей туди не вожу своїх, сестра сама до нас в гості ходить. Я категорично проти, щоб мої доньки бачили і чули, які в них відносини в сім’ї. Кілька разів мій чоловік їздив туди мирити їх, але безрезультатно.
– Ну а чого сестра так живе і мовчить, якщо все так погано? Розлучилася б з ним, та й жила нормально. Матеріально вона від нього не залежить, син дорослий вже. Чого так жити?
– Так справа в тому, що розлучені вже вони давно. Пару років вже минуло.
– Розлучені? А чого живуть разом тоді, кому воно потрібно?
– Ну от так. Квартира маленька у них, на дві розміняти абсолютно неможливо. А поступатися одне одному не хочуть. Не знаю, мені складно судити. Напевно, я б так не змогла. Але мені простіше, мені в разі чого є куди піти – до мами своєї.
– Ой, та багато таких, які розлучаться, а живуть разом, – каже інша моя знайома. – У мене сусідка так живе. Тільки життя чоловікові полегшила. Вона з дітьми, а він їй тепер нічим не зобов’язаний – як сусід. А йти нікуди. У батьків з двома дітьми її ніхто не чекає.
Я от не розумію таких жінок, як можна жити разом з чоловіком, коли ти вже розлучена і дивитися не хочеш на нього, а він нічим не допомагає. Я б краще в маленьку хату в село б до мами поїхала, але б ніколи не жила ось так під одним дахом, аби у місті.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
