fbpx

Моя мама дуже не любить зятя, вона завжди говорить, що якщо я приходжу до неї на свята, то щоб не брала з собою чоловіка. Нашого синочка я на вихідні залишаю у неї: приводжу і забираю сама. Одного разу, коли я прийшла за сином, у мами було якесь застілля, святкували день народження подруги. Мама повідомила, що з дитиною нікуди не можна піти, тому подруга прийшла до неї. А наступного дня, я вже розлучалася зі своїм чоловіком

З Василем ми одружені вже 6 років. У нас є маленький син Денис. Жили ми, як у чарівній казці, все було чудово, красиво, романтично, як я завжди і мріяла. Але така ідилія тривала близько трьох років. Ну, а потім, напевно все як у всіх, стали з’являтися сварки, невеликі розбіжності на побутовому рівні. З’явилась дитина і на себе у нас просто не залишалося часу. А ще є батьки, які постійно тицяють носа в наше життя, намагаються чомусь навчити, дати, як їм здається, дуже потрібну пораду.

Моя мама завжди трохи недолюблювала Василя. І постійно намагалася його виставити в поганому світлі в моїх очах. Вона постійно говорила мені про нього щось погане, що він не хороший чоловік, грошей мало приносить, то взагалі говорила, що він ні мене ні дитину не любить. Я все це слухала і знала, що це далеко не так. Я намагалася ставити маму на місце, але вона пару днів мовчала і починала все знову. Вона навіть почала мені радити знайти собі іншого чоловіка, так як колись  зробила вона сама. Вона залишила мого тата, і ось уже 20 років живе щасливим, сімейним життям з моїм вітчимом. Зроби, каже, так само і будеш щаслива, а з цим тільки час в порожню витрачаєш.

Іноді я відвозила їй дитину, що б хоч пару днів відпочити. Коли відвозила, завжди їздила сама, і забирати доводилося теж завжди самій. Тому що, мама не любила приймати у себе в гостях зятя і завжди шукала приводи, щоб йому всіляко перешкодити приїхати разом зі мною. І ось в черговий раз приїхала до неї забрати сина і побачила у неї застілля, мені вона сказала, що відзначають ювілей її подруги. На моє запитання, чому вони відзначають у неї, вона відповіла, що не могла ж вона йти з дитиною по гостям, ось і зібралися у неї.

Вона мене посадила за стіл, який був великим і красивим. На почесному місці сиділа її ювілярка подруга, а поруч її син – Олег. Хлопець молодий, симпатичний, на перший погляд розумний. Почали мене вмовляти залишитися і святкувати з ними. Я погодилася на вмовляння і вирішила залишитися. Подзвонила чоловікові, попередила, що не приїду. Він трохи образився, але все, же дозволив мені залишитися.

Навіть не знаю як так трапилося, але прокинулась я з Олегом. Я не могла знайти собі виправдання, як я могла так зробити. На душі шкреблися коти, а в голові лише одна думка, навіщо я залишилась.

Приїхавши додому я була сильно здивована. Не встигла я переступити поріг, як Василь заявив, що подає на розлучення. Виявилося, моя мама все йому розповіла. Вона подзвонила йому і сказала, щоб він мене більше не чекав і не турбував, що я знайшла собі хорошого чоловіка, кращого за нього і більше він мені не потрібен, і я до нього не повернуся.

Загалом, через свою маму, я розлучилася з коханим чоловіком і залишилася одна з дитиною. З тим хлопцем ми більше ніколи не бачилися. Надалі я дізналася, що тоді навіть нічого і не було. Я дуже розлютилася на маму і припинила всі спілкування з нею. Також, я намагалася неодноразово помиритися з Василем. Все йому розповіла, що це витівки моєї матері, і що нічого не було. Але він мені не вірив, хоча продовжував і продовжує кохати. Як бути, що робити? Я дуже хочу повернути чоловіка, я його щиро кохаю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page