Вийшло так, що моїх батьків не стало дуже рано і мене виховувала бабуся. Вона повністю замінила мені маму. Я безмежно вдячна їй за любов і турботу, якою вона зі мною щедро ділилася. Жили ми з нею скромно, в невеликому дерев’яному будинку, в передмісті. Бабуся робила все для того, щоб у мене було все необхідне, навіть після школи відправила мене в місто вчитися.
Під час навчання я познайомилася з Денисом. Він був геть не схожий на наших сільських хлопців. Розумний, красивий, успішний, ніколи б не подумала, що він виявиться “мамусиним синочком”. Джерело
Ми почали зустрічатися, я не вірила своєму щастю. Незабаром Денис вирішив познайомити мене зі своєю мамою, вона працювала в мерії, і займала високу посаду. Я побоювалася нашої зустрічі, але ми з нею відразу знайшли спільну мову, мені вона теж здалася гарною, адекватною жінкою.
Я закінчила навчання, і Денис наполіг на весіллі. Свекруха була не проти. Ми поселилися в окремій квартирі. Я щотижня їздила до своєї бабусі, адже роки брали своє і їй потрібна була моя допомога. Та коли я зрозуміла, що чекаю дитину, їздити постійно в село стало проблематично і тоді Денис запропонував перевезти бабусю в інший будинок, ближче до нас, де умови були набагато кращими.
Я і далі приїжджала до бабусі, відвідувала її, допомагала їй по господарству. Так ми прожили 3 роки. Якось я вирішила з’їздити до бабусі в гості, приїхавши, я виявила замкнені на замок дверях. Я набрала бабусю по телефону, але і на дзвінки ніхто не відповідав. Я не на жарт злякалася, почала переживати. Подзвонила своєму чоловікові, і все йому розповіла. Через годину він приїхав за мною і яким було моє здивування, коли я дізналася, в чому справа. Виявляється, його мати вирішила порахувати всі його витрати, і визнала, що трата грошей на орендоване житло для моєї бабусі, це непотрібні витрати.
Вона приїхала до неї і вигнала бабусю з дому, навіть не допомогла їй доїхати до її старенького будиночка в селі. Мені вона теж нічого не сказала. Від розгубленості бабуся забула телефон в будинку, тому зателефонувати і розповісти мені все, вона не мала змоги.
Я дуже хвилювалася за бабусю, тому відразу поїхала до неї. Мені перед нею було дуже соромно, за те, що я не змогла її захистити. Я впала до неї в ноги, просила прощення за вчинок моєї свекрухи. Але бабуся на мене не сердилась, вона розуміла, що тут немає моєї провини, бачила, що я сама в шоці від всього, що сталося.
Додому я повернулася дуже розлюченою. Я досі не можу зрозуміти мотивів такого вчинку свекрухи, але ще більше я не можу зрозуміти, чому мій чоловік дозволив їй це зробити. Я влаштувала скандал і посварилася зі свекрухою. Вона не сміла так поступати з рідною для мене людиною, принаймі, могла порадитися зі мною. З її боку це підло і не шанобливо, ні до мене, ні до моєї бабусі, яка була мені за маму.
Тепер я з нею не розмовляю і навіть не вітаюся, мені не потрібні ніякі з нею стосунки. Вона підла і лукава жінка, яка вважає, що гроші і влада цінніші за людські стосунки. Ну що ж, Бог їй суддя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
