Я не знала до кого звернутися за порадою, бо з рідними людьми, особливо, про це й не поговориш, будуть лише пліткувати. Можливо, тут почую гарну та слушну пораду.
Як будь-яка мати, я хвилююся за свою дитину і хочу, щоб у неї все було добре в житті. Але дочка моя вже сама доросла і мене зовсім вона не слухає, але ж я бачу, що вона сама собі може життя зіпсувати, якщо не послухає моїх порад.
Олесі вже 34 роки, і все, що у неї є – це її робота, собака і хлопець, якщо його так можна назвати, бо йому майже під 40. Сказати, що вона кар’єристка, і всю молодість витратила на заробіток капіталу, щоб зуміти забезпечити собі і майбутнім дітям хороше життя, я не можу, адже вона не з таких людей. Хоча посада у неї керівна, однак, зарплата трохи вище середньої, та й особливого кар’єрного зросту у неї останніми роками зовсім немає.
Вся заробітна плата, яку отримує Олеся, зазвичай йде на покупку речей, відпочинок і їжу. Хлопець, якого вона називає своїм чоловіком, і з яким вже 10 років живе під одним дахом, заробляє набагато більше, але не витрачається на Олесю. За роки, які він прожив з Олесею, Артем виплатив кредит за дорогий автомобіль і встиг взяти квартиру в кредит. У той час як моя дочка займається всім, що зазвичай робить дружина: прибирає, готує, намагається купити щось смачненьке, коли у Артема не залишається грошей, і купує все необхідне додому, він без докорів сумління віддає всю свою зарплату на свої кредити. Часто виходить так, що їм не вистачає коштів і дочка просить мене допомогти.
Олеся позичає у мене гроші. Мені не дуже приємно говорити про це, що я позичаю своїй єдиній дитині, рідній доньці, гроші, адже я могла б її і так просто дати, якби знала, що у неї сім’я і вони віддають кредит за свою квартиру, але ж вона лише Артема. Він віддає гроші за своє власне житло. Тому я завжди прошу Олесю, щоб повертала гроші зі своєї наступної зарплати і вона віддає.
На всі мої прохання подумати про своє майбутнє, моя дівчинка відповідає, що її «чоловік» робить все, для їх загального блага і що куплена квартира і машина будуть належати їх сімейству згодом. Я їй намагалася пояснити, що ті чоловіки, які хочуть мати сім’ю, не чекають своїх улюблених жінок десятиліттями, а відразу ведуть до РАЦСу і тільки потім, в шлюбі, набувають спільне майно. В її ж випадку виходить, що Артем робить все, щоб себе забезпечити, а моя донька ризикує незабаром залишитися ні з чим і залишитися не тільки без будь-якого майна, а й без можливості створити сім’ю, вона вже й так не зовсім молода, їй діток потрібно народжувати, а не чекати чогось. Чоловік зможе бути батьком і в 50 років, а вона до цього віку буде вже нікому не потрібна.
Останній наша з дочкою розмова на тему її заміжжя, закінчилася її образою. Вона запевняє мене, що вони одружаться, як тільки назбирають грошей на весілля, що їх життя в цивільному шлюбі коли-небудь закінчиться і що зараз жінки народжують і в 40 років. На питання про те, чому вони не розпишуться зараз і не зіграють весілля, коли буде можливість, каже, що так не прийнято в сім’ї Артема, що він хоче, щоб одруження пройшло ідеально і щоб після весілля залишилися гарні фотографії і приємні спогади і запросити всю велику родину до дорогого ресторану. Я, звичайно, в це все не вірю. Мені здається, що Артемові з нею просто зручно, він виплатить гроші за квартиру, і знайде собі молоду дружину, а донька моя залишиться ні з чим.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – sakhalin.
