У нас з чоловіком Ігор – єдиний син, до того ж, пізня дитина. Нашому синові зараз 22 роки. Він цього року закінчує університет. Всі 5 років вчився платно. Його навчання обходиться нам недешево. Але ми з чоловіком розуміємо, що головне – це дати синові добру освіту, а далі він знайде собі хорошу роботу і життя у нього складеться.
От про що ми аж ніяк не могли подумати, що син захоче рано одружуватися. Нещодавно він привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини. Виявилося, що дівчина в очікуванні, і молодь прийшла порадитися, що робити. Ліза його одногрупниця, загалом, вона нам цілком сподобалася – скромна, спокійна.
Розстроїлися ми, звичайно, зітхнули, але вирішили підтримати молодь. Хоч і не планували ми так рано дідусем і бабусею ставати, але що робити. Одне порадувало, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно ми його виховали. Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії.
Майбутні свати запросили нас до себе на Василя, 14 січня. Якраз і свято відмітимо, і про справи поговоримо. Прийшли ми в призначений час в гості, нас цілком пристойно зустріли, ми посиділи, обговорили. Молодь хоче весілля. Невелике торжество, але знову витрати. Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то прорвемося.
На тому і порішили, що все скромненько, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим обручки купили і половину за ресторан оплатили. А весілля вирішили робити в лютому, в день всіх закоханих, якраз на Валентина. Так самі молодята захотіли.
Тут якось син приходить додому засмучений, питаю: «Що трапилося? Чому сумний?». Виявляється, наші майбутні свати вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові: «Ти вже практично чоловік, значить сам все і оплачуй. Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Зараз грошей немає. Ну, або нехай твої батьки, як би в борг, нам дадуть, а ми як зможемо відразу повернемо».
Я такого від них не очікували, ми ж начебто вже про все домовилися. Подзвонила батькам Лізи, а вони кажуть: «Ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо».
Як варіант запропонували все скасувати і відмінити весілля. Все скасувати? Так сина з невісткою шкода, адже пообіцяли вже. Та й не збиралися ми нічого грандіозного робити – запросимо найближчих родичів і друзів, зробимо гарні фото, і все. Невже для доньки вони не можуть трохи розщедритися?
Ми в повній безвиході і розгубленості. Якщо вони зараз так себе повели то, що далі буде? Чи і справді все скасувати? Чи повірити, що і правда, повернуть гроші? Вони, навіть, доньці сукню не планують купувати, теж відмовка, що нема грошей, бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає, видно на нас сподівається. А нам, щоб все оплатити, треба кредит брати або у людей позичати. Ось, що робити в цій ситуації?
Фото ілюстративне – Weddyson.
