fbpx

Коли Ярослав покликав мене заміж, ми вирішили, що весілля робити не будемо, грошей у нас не було. Ми просто розписалися, але я не хотіла жити з свекрами, тому ми стали жити у моїх батьків, я вважала, що вони добре будуть ставитися до нас

Не так давно я вийшла заміж.

Ми з чоловіком вирішили не робити пишне святкування та весілля, а просто розписалися, і тоді стало питання, де нам жити.

Я ще відразу сказала Ярославу, що не хочу жити з свекрами, адже на свою квартиру мій чоловік ще не заробив, хоча він був старший за мене. Краще вже з моїми мамою і татом жити нам, подумала тоді я, адже я вірила, що з ними ми точно знайдемо спільну мову, адже я добре їх знала і вирішила, що з ними ми порозуміємося.

Перший час мої батьки старалися ладнати з Ярославом. А потім мама, на правах господині в домі стала повчати і мене, і мого чоловіка. Почалося все з того, що перед тим як покласти речі в пральну машинку – їх треба замочити, посуд краще мити в одній мисці, що б заощадити воду і навіщо зайвий раз включати пилосос – адже можна і віником по-старому підмести, при цьому це зручно і безкоштовно. Так тривало день у день.

Ярослав постійно виправдовував свою тещу, знаходив їй виправдання і мирив нас кожен раз після чергового непорозуміння. Такого зятя ще пошукати потрібно в наш час.

Але, напевно, це розуміла лише я сама, адже мама не поділяла моєї думки. Коли ми були вдвох, я постійно вислуховувала, що чоловік сій заробляє мало, а міг би й кращу роботу знайти. І в свої роки вже має своє житло мати, е не жити під одним дахом з чужими батьками. А Ярослав завжди так гарно відгукувався про моїх батьків і не знав, що вони говорять за його спиною, а я не хотіла всього цього розповідати, щоб не засмучувати Ярослава.

Днями я запропонувала Ярославу з’їхати від моїх батьків і жити окремо. Думала, будемо орендувати квартиру, і жити окремо. Але чоловік вперто не розумів, чому я не хочу залишитися тут: в будинку своїх батьків, адже наче все добре у нас було. А сказати йому я не наважувалася. А ще й відбулося одночасно дві події, які не дають нам можливості з’їхати.

Нещодавно я дізналася, що чекаю дитину, а чоловікові ще й зарплату суттєво зменшили. І я зрозуміла, що ми й надалі будемо жити з моїми батьками.

Я тепер навіть не знаю, як розповісти чоловікові, що він дуже помиляється на рахунок своєї тещі і тестя? Вони не такі добрі люди, як він вважає.

Чоловік дуже поважає моїх батьків, завжди про них відгукується добре. А мама з татом зовсім не люблять його. Я все це знаю і тому мені прикро.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page