Своє дитинство я не можу назвати щасливим, на жаль. Так вийшло, що у мене завжди були дуже холодні відносини зі своїми рідними батьками. Навіть в дитинстві вони не приділяли мені належної уваги, і завжди спихали то на бабусю, то на мою рідну тітку. Я завжди дуже сильно через це хвилювалася і сподівалася, що коли я вийду заміж, у мене нарешті з’явиться велика і дружна сім’я. Я навіть свого чоловіка обирала за відповідними ознаками: щоб він був добрим, з благополучної, дружної сім’ї, що цінує затишок і гармонію в будинку. Коли зустріла такого чоловіка, то була дуже рада тому, що його родичі мене добре прийняли. Адже його батьки ще зі знайомства зі мною, так добре та щиро зі мною спілкуватися.
Я завжди намагалася скласти на сім’ю чоловіка гарне враження. Сама запропонувала йому, щоб він мене з ними познайомив, ініціювала застілля для них в нашому будинку, готуючи при цьому найкращі і найсмачніші страви, і намагалася підтримувати контакт через соціальні мережі і телефон. Рідні чоловіка періодично звали нас до себе в гості на свята, і я встигла відчути себе частиною їх великої родини. Якщо в святкові дати у нас не виходило зустрітися, я всім їм передавала подарунки, а обирала я їх ретельно, завжди купувала дорогі та потрібні речі.
Як тоді мені здавалося, у мене вийшло подружитися з рідною сестрою мого чоловіка і встановити гарні відносини з його бабусею. Вони навіть обіймали мене при кожній зустрічі і іноді допомагали своїми порадами. Так як від своєї рідні я не отримувала нічого подібного, ці відносини стали дуже цінними для мене, я намагалася щосили відповідати їм добром. Я отримувала від них те, чого мені так не вистачало: відчуття тепла і потрібності, тоді я вперше відчула, що маю справжню рідню.
Однак через якийсь час сестра чоловіка почала віддалятися – стала рідше ініціювати спілкування зі мною, і в якийсь момент припинила щось обговорювати, перейшовши на сухі відповіді. Бабуся чоловіка, як і раніше ставиться до мене добре, але постійно вимагає, щоб я якомога частіше допомагала їй на дачі, і уважно стежила за порядком в своєму будинку, що з моїм графіком роботи дуже складно зробити, і тому вона ображається. Загалом, через приблизно півтора року шлюбу я зрозуміла, що щось пішло не так. Але зовсім не могла зрозуміти, що стало причиною таких змін.
Коли я почала розпитувати свого чоловіка про ставлення його родичів до мене, він в якийсь момент зізнався, що я їм “не дуже подобаюся”. З’ясувалося, що його мати з батьком завжди сватали йому в дружини іншу жінку, і були серйозно засмучені його вибором, тобто коли він обрав саме мене. За його словами, у його сестри ніколи не було до мене дружніх почуттів, і вона спілкувалася зі мною з ввічливості. Бабуся – це єдина людина з його рідні, яка мене насправді добре прийняла, але її не влаштовує те, що я погана господиня, і не готую її онукові по три страви на вечерю.
Загалом, незважаючи на те, що я вважала себе частиною сім’ї чоловіка, я все одно залишилася для цих людей сторонньою людиною. Найприкріше було почути те, що виявляється, вони часто звуть чоловіка до себе в гості, просячи його приходити без мене. Відчуваю себе нікому не потрібною. Я щиро полюбила цих людей, робила їм лише добро. Не розумію, чому вони до мене так ставляться?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
