Коли Надійці було всього лише 5 років її мама поїхала на заробітки до Італії та залишила донечку на бабусю, свою рідну матір. Рідного батька дівчинка не знала ніколи та й мама нічого не розповідала про нього, просто говорила, що так склалася її доля.
Мама поїхала, обіцяла з часом приїхати, коли заробить достатньо грошей і тоді вони усі заживуть дуже добре, краще за всіх людей в селі. Та йшли роки й нічого не змінювалось в їх житті.
Спочатку Тетяна, мама дівчинки, ще присилала невеликі кошти на утримання доньки, але вони не були великими, жінка вважала, що для старенької матері і малої дитини в селі грошей багато не потрібно, їм і невеличкої суми досить, а за два роки взагалі перестала це робити.
Від чужих людей Ніна Дмитрівна дізналась, що донька там вийшла заміж і не планує повертатись додому в село. Коли все ж таки вийшло зв’язатись з нею – Тетяна повідомила, що не має часу на пусті розмови та через рік планує забрати Надійку до себе. Але, як не дивно, і цю обіцянку вона не виконала. Донька не поїхала до сонячної Італії ні через рік, ні через п’ять, ні через десять. Всі ці роки бабуся й онука жили разом в селі. якось з усім справлялися самі. Мати взагалі не згадувала про дитину – не допомагала матеріально, не цікавилась життям Надії.
І от, коли дівчинці виповнилось 19 років і вона зібралась заміж – на горизонті з’явилась мати. Вона приїхала в Україну на два тижні і лише дізналась про весілля. Можливо совість заговорила, можливо бажання похизуватись, але Тетяна вирішила зробити доньці дорогий подарунок – автомобіль. Не новий, звісно, але теж непоганий.
Ніхто не очікував, та Надія категорично відмовилась приймати такий подарунок від своєї матері і сказала, щоб та навіть не думала приходити до неї на весілля. Вона не пробачила зраду матері й назавжди викреслила її зі свого життя. Шкода, але сама Тетяна так і не зрозуміла в чому справа – вона переконана, що донька неправа і взагалі нічого не розуміє у цьому житті. Вона ж для неї старалася, планувала забезпечити їй хороше майбутнє, влаштуватися добре в Італії, а потім і Надію до себе забрати колись. У Тетяни дітей більше немає, і вона стала хвилюватися зв свою старість.
Фото ілюстративне.
