Я навіть не знаю, навіщо я це пишу. Можливо, просто поговорити мені ні з ким зараз, а виговоритися просто необхідно, щоб на душі хоч трохи стало краще.
Хоча давно це знаю, але все одно дивуюся як життя швидко змінюється, ще вчора ти був щасливий і насолоджувався життям, а сьогодні зовсім навпаки. Так сталося і зі мною. Мій чоловік, з яким я прожила разом 18 років, просто пішов від мене, ось так просто залишив саму. Хоча ні, не просто, Павло пішов до іншої. Багато хто скаже, що це не дивина, зараз у сім’ях таке часто буває. Але одна справа, коли це сталося з кимось, а інше коли це все стосується особисто тебе, ти зовсім по-іншому зовсім дивишся на це.
Ми з Павлом одружилися відразу після інституту, і всі ці роки були щасливі. А може мені так здавалося, я вже так думаю зараз принаймні. Я кохала Павла і кохаю його навіть зараз. Я жила для нього. Ми знали, що в нас не буде дітей, все через чоловіка. Але мене це не засмучувало. Бо я думала, що ми завжди підтримаємо один одного, ми щасливі разом, і, якщо доля не подарує нам діток, то ми ніколи не залишимо одне одного, лише більше цінуватимемо свою другу половинку.
А десь місяць тому Павло сказав, що нам потрібно серйозно поговорити і повідомив, що кохає іншу. Не знаю, чому я так себе повела, але я влаштувала справжню суперечку. Мені було так прикро від почутого від Павла. Я відмовилася від шансу стати мамою заради нього. А він іде до іншої? Слово за слово і чоловік сказав, що ніколи мене не кохав, а жив зі мною, тому що йому так було зручно. Виявилося, що я була для нього лише домогосподаркою, яка прала йому, готувала і прибирала.
Я ніколи не очікувала такого почути від коханої людини, з якою збиралася прожити все своє життя.
На наступний день він зібрав свої речі і пішов. Я хотіла вмовляти його не робити цього, але почуття власної гідності мене зупинило. Від наших спільних знайомих я дізналася, що він живе зі своєю колишньою однокласницею. Всім друзям я говорю неправду, що ми по-доброму вирішили розійтися, не зійшлися характерами, а не що він мене залишив і так легко проміняв на іншу. Але легше від цього не стає мені зовсім. Важко грати роль радісною жінки при тому, що на душі смуток.
Я бачила їх разом. Декілька днів тому. Не здається мені, що він щасливий. Вони просто йшли про і щось розмовляли. Я як молода дівчина просто розвернулася і пішла в іншу сторону, щоб мене не помітили. Не знаю, як реагувати на такі зустрічі. Мені що потрібно привітатися з ними або привітати їх? Ми все ще одружені, не дивлячись на те, що чоловік подав на розлучення. Виходить, що Павло живе давно з іншою. І як я повинна на це реагувати?
Не знаю, що робити далі. Найприкріше, що я і зараз кохаю свого чоловіка і хочу повернути назад. Я готова вибачити йому його помилку, лише б він повернувся до мене, щоб ми були щасливі як раніше. Як мені вмовити його зберегти нашу сім’ю?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – keeshoes.
