Я маю єдиного сина, тому коли Євген сказав, що одружується, щастя моєму не було меж, адже я понад усе хотіла, щоб син гарно влаштувався в житті і мав хорошу сім’ю, це була найбільша моя мрія.

Тетяна, майбутня моя невістка, була дівчиною красивою, розумною і з гарної сім’ї, чого ще було бажати.

Після весілля молоді сказали, що житимуть окремо і пішли на орендовану квартиру, щоб не псувати відносини з батьками, як це часто буває після шлюбу, коли дві сім’ї живуть разом під одним дахом.

Євген мій працював програмістом, заробляв непогано, тому, не зважаючи на те, що платив за оренду житла для своєї сім’ї, відкладав гроші на перший внесок, щоб взяти власну квартиру в кредит і забезпечити собі майбутнє таким чином.

Я, хоча сама заробляла небагато, але сама трохи грошей відкладала теж для сина, хоча поки нікому про це не говорила, думала зробити сюрприз молодій сім’ї, коли прийде час і в мене буде відкладена гарна сума грошей.

А якось одного дня, коли я поверталася додому, до мене під’їхала красива автівка, з неї виглянув сват:

– Маріє, сідайте, підвезу вас, я вже он якого коня маю, – мовив сват щасливо.

Я відразу сіла і очам своїм не вірила, адже батьки Тетяни люди зовсім незаможні, а ще зовсім нещодавно скаржилися, що на комуналку грошей немає, а тут така розкіш в наш час, коли важко дається заробити кожну копійку.

Сват дорогою мені нічого не говорив, щось радісно щебетав, а я була не з тих людей, щоб щось розпитувати, тому мовчала, просто звично підтримувала розмову.

Про цю зустріч я незабаром вже й згадувати перестала, ну купили машину, то добре, що їй до їх родини. Та одного разу до мене прийшов син Євген, відразу було видно, що його щось турбує, тому я сама почала розмову.

Виявляється, що тесть попросив у мого сина гроші на авто, бо його знайомий продавав за гарною ціною, адже сам виїжджав за кордон на постійне проживання, тому потрібно було швидко купувати, а сам обіцяв взяти кредит, бо його оформляють не скоро. Тетяна, як виявилося, теж вмовляла Євгена позичити батькам гроші, це ж рідні люди, скоро віддадуть.

Відтоді вже четвертий місяць минув, а тесть все обіцяє і обіцяє повернути гроші, а сам навіть кредит ще не оформив.

Євген у мене питав пораду, бо не знав, як правильно вчинити. Останнього разу, коли мав розмову з тестем, той образився на нього, сказав, щоб не квапили більше, не нагадували йому про борг, бо він сам знає, що доньці гроші потрібно віддати.

Я не вірила почутим словам. Я сіла і задумалася, бо ніколи не уявляла, що може так бути. Я, правду кажучи, вперше не знала, що порадити синові, ситуація дуже складна. Що поставити на перше місце: гроші чи спокій та мир в родині? Але й гроші потрібно повернути, а сват і не думає поспішати, виходить. Що робити синові, як правильно вчинити, яку маю йому дати пораду?

Фото ілюстративне.