fbpx

Іван сам подав на розлучення, адже дружина працювати не хотіла. Вона не готувала, не прала, не прибирала вдома, лише просила більше грошей. Тому одружуватися вдруге Іван не поспішав. А через 2 роки зустрів іншу жінку, і зрозумів, що дві різні жінки, то дві різні долі

Іван одружився ще зовсім молодим парубком. Світлана була не дружина, а справжня мрія, про яку лише книги писати. Красива, струнка, він навіть й мріяти не міг, що матиме колись таку дружину поряд. І весь час Іван дуже тішився, що вона вийшла заміж саме за нього. Усі рідні та знайомі захоплювалися її вродою, а це було справжньою гордістю для Івана.

Але не так вже довго вони так прожили у добрі та злагоді, бо згодом виявилося, що Світлана на кухні бувала рідко, чоловік сам і готував, і прибирав, мало не щодня, навіть прати доводилося йому самому. А дружина лише й те робила, що стежила за своєю красою. А згодом Світлана ще й стала чоловікові говорити, що мало грошей додому приносить, на життя не вистачає, вона розраховувала зовсім на інше життя, коли погодилася вийти заміж за Івана. Чоловік через те вже й підробіток знайшов, щоб дружина ні в чому собі не відмовляла.

Та й Світлані й те не в догоду було, згодом їй стало зовсім нудно, Іван постійно на роботі, а вона сама вдома сидить, справ у неї цікавих немає, життя одноманітне, нічого не радує. Постійно чоловіка з роботи зустрічає без настрою зі скандалами.

Іван довго так жити не збирався, він вже втомився від витівок дружини. Все частіше почали приходити думки, що поки немає дітей, потрібно розлучитися. Так і сталося, чоловік подав заяву на розлучення сам.

А вже незабаром, років через 2, зустрів Оксану, повну протилежність своїй першій дружині. Скромна та врівноважена дівчина, дбала про свого чоловіка, готувала, прибирала. Та одружуватися Іван не поспішав, адже добре пам’ятав своє сімейне життя. Кожного дня, коли Іван приходить додому після роботи, його чекає тепло та затишок, а ще – смачна вечеря щодня. Потім подружжя весь вечір проводять разом, розмовляють про життя, плани на майбутнє.

Коли Оксани не було вдома, до них в гості прийшла мама Івана, говорила синові, що він має дуже гарну жінку. Вона дуже хоче, щоб Оксана була їй за невістку, адже роки минають, а син самотній, і вже давно щастя не має. Вони з батьком хочуть онуків, любитимуть і допомагатимуть їм у всьому. І чи довго буде чекати його Оксана, адже вона хороша і добра жінка, може сподобатися й іншому.

А от Іван не поспішає, вже боїться одружуватися вдруге. Але не даремно люди говорять, “дві різних жінки – дві різних долі”. А Іван ще може бути щасливим, якщо обере Оксану своєю долею.

А мама все просить і хвилюється, батьки не розуміють, як можна жити у такому шлюбі і мати діточок.

А життя проходить. Час минає дуже швидко, роки біжать, не варто відмовлятися від щастя, цінувати потрібно кожен день проведений з коханою людиною.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page