Доньці Марії Інні вже 35 років. І все у неї добре: чоловік, робота, житло. Діток тільки немає! Марія не лізла з цим питанням до доньки ніколи. А тут були в гостях у родичів, там племінниця її вже народила, так Інна від малюка не відходила просто. І Марія, вибравши слушний момент, сказала доньці, що може вже й собі пора народити дитинку. А Інна у відповідь:
– Мамо, ну як я зараз піду в декрет, ти що? Степан один нас не прогодує. У чоловіка зарплата не велика.
Виявляється, Інна теж замислюється про дитину, причому, вже давненько – аж з самого заміжжя, а це вже сім років, чималий термін.
І чоловік її Степан не проти малюка, часто говорить про те, як з сином буде грати в футбол, піде в похід, поїде на рибалку. Він, в принципі, і доньці був би радий: навчав би її кататися на роликах і грати в шахи.
Зять Степан Марії, як людина, дуже подобається. Він на пару років старший Інни, добрий, турботливий, безвідмовний, невибагливий в побуті. Добра та порядна людина, одним словом.
Але лінивий трохи, правда, не попросиш, то й не зробить, ну а хто ідеальний? Живуть вони добре, не сваряться, Інна для Степана найкрасивіша і дорога жінка, інших просто не існує.
Гроші, знову ж таки, всі, що він заробляє, Степан приносить додому і віддає їх усі до копійки своїй дружині.
Біда тільки в тому, що його зарплата зовсім меленька. Останнім часом зарплата його трохи більше восьми тисяч, і це ще добре, що є хоч така.
До цього зять кілька місяців сидів без роботи взагалі. Причому, роботу, за словами Інни, він активно шукав: розсилав резюме, писав супровідні листи, бігав по співбесідах.
– Не щастить Степану з роботою, зовсім! – зітхає Марія. – Вісім тисяч зарплати для чоловіка, то дуже мало, якщо він хоче, щоб дружина пішла в декрет. Хіба три людини проживуть місяць на ці гроші. У нього вічно проблеми: то обдурять, то не доплатять, то компанія розориться, як тільки Степан прийде туди на роботу. І чому так? Не зрозуміло.
Інша справа Інна. Вона має гарну роботу, отримує 15 тисяч гривень, без перерв, багато років в одній компанії. Тому на двох людей цілком вистачає.
Вони платять комуналку за квартиру, яка, до речі, належить її мамі Марії, одягаються, постійно купують нові гаджети, навіть примудряються час від часу бюджетно злітати у відпустку кудись закордон.
Якщо ж з цього розкладу прибрати зарплату Інни, то доведеться їм дуже туго, навіть з урахуванням декретних виплат. Адже розраховувати на те, що навіть ця робота у Степана надовго, в світлі попереднього досвіду особливо не доводиться.
Якось Марія мені сказала по-секрету, що Інна навіть в інтернеті читала, що потрібно робити, коли чоловік мало заробляє. Скрізь пишуть, що треба стати слабкою жінкою, перестати заробляти, жити на те, що чоловік принесе. Ага. Інна проводила такий експеримент років два тому, Степан якраз теж без роботи був. Сказала, що зарплату зменшили різко, цукор, яйця і молоко тепер не по кишені, тільки хліб і каша. Ну що, сиділи на каші! Поки Інні самій це не набридло. Їсти дуже хотілося. Спочатку їла потайки від чоловіка, ховала, що готувала від нього, вечеряючи поки його не було вдома. А потім шкода стало Степана.
Дитину Інна дуже хоче, за її словами. Та й відкладати вже нікуди, адже жінці 35 років. Але зважитися на експеримент вдруге боїться. Якщо вона піде в декрет, а чоловік знову залишиться без роботи, як їм тоді жити.
– І шукати олігарха теж особливого сенсу немає! – зітхає Інна. – Черга з кавалерів за вікном у мене ніколи не стояла. А кругом подивлюся, яких подруги собі знаходять – так таких і даром не треба, навіть багатих.
Марія з Інною журяться і не знають, як правильно вчинити. Степан, наче, й хороша людина, але чоловік не надійний. А так хочеться мати дитятко!
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – personallife.ru
