Деякі пари могли б повторити разом з героями Джонатана Сафрана Фоера: «Життя вирувало навколо нас, але не між нами».
Якщо вашим відносинам уже не перший рік, тоді, ймовірно, ви стикалися з такими думками: «мій шлюб нудний», «в ньому не залишилося ні краплі пpuстрасті», «я не відчуваю емоційної близькості з ним/нею», «наше сekсyальне життя нагадує поїздку на Балі – раз на рік», « він/вона мене не цінує, якби цінував, тоді хоча б відповідав/-ла на елементарні прохання», «я відчуваю, що нашому шлюбу прийшов кінець», «ми живемо як би “повз» – не зустрічаємося, не говоримо про почуття як раніше; ми як два незнайомця в метро, які тільки їдуть в одному вагоні», «мені подобається моя колега на роботі, у неї гpyди пружніші, а у дружини змінилася фігура»,«якби він зміг підтягнути живіт».
Чи знайомі вам ці думки? Звучав у вас схожий внутрішній монолог?
Під час психологічних консультацій з клієнтами я виявив: подолання кризи 10 років у шлюбі вимагає набагато більше зусиль, ніж на початку сімейного життя.
Візьмемо за основу наступну періодизацію в стосунках:
Люди одружуються.
Наpoджують дітей.
Багато працюють.
Діти ростуть.
Дорослішають і йдуть з дому.
До четвертого етапу проходить приблизно 10 років.
Читайте також: Улюблена внучка від нелюбимого сина
До цього часу можна виявити, що пристрасть у відносинах стихла і невидимо шириться прірва. Чому?
У перші чотири етапи, як правило, жінка зайнята дитиною, чоловік – зароблянням грошей.
На третьому етапі непорозуміння посилюється, так як:
а) обидва зайняті роботою;
б) у кожного свої обов’язки;
в) робота поступово стає другою домівкою, а може, і першою.
Це емоційно віддаляє подружжя, інтеракції забирають багато енергії. Особливо якщо один з подружжя хвopіє – це серйозно позначається на відносинах.
Уявіть, що пробуєте ходити тільки на одній нозі. Навантаження на одного з подружжя в рази збільшується. Якщо нічого не робити на перших чотирьох етапах, то, дійшовши до п’ятого, ви виявляєте повну порожнечу.
Відомі випадки, коли чоловік і жінка подолали цей складний етап – і розлучилися.
Отже, як же зберегти здорові відносини з партнером?
Подумайте, які ролі в шлюбі ви виконуєте. Роль кожного партнера формується на початку шлюбу.
Мотиви для побудови відносин бувають різні: «хочу допомогти/врятувати іншого від самотності», «відчуваю страх залишитися на самоті, тому не сказав/-ла ні» …
Якими мотивами керувалися ви?
Обрані на початку подружніх відносин ролі нагадують рух поїзда по одним і тим же рейках. Якось жінка на консультації сказала: «Я раптом зрозуміла, що звикла все робити за чоловіка», а він, у свою чергу, звик очікувати ініціативу з боку дружини. У шлюбі не повинно бути ролі мами для чоловіка чи тата для дружини.
Пам’ятайте, що обрані спочатку ролі потім завжди в задають напрямок дереву вашого шлюбу. Не тягніть все на собі.
Співвідношення в навантаженні між подружжям має стати 50/50. Якщо воно, наприклад, 90/10 – ви втомитеся, будете почувати себе виснаженими, вигорілими.
Вирішуйте давно невирішені пpoблеми і вчіться прощати один одного. Непрощення в стосунках нагадує бездонну прірву, яка росте з катастрофічною швидкістю. Непрощення – це незавершений діалог.
Чого тоді варто положення в суспільстві, достаток, видимість успіху, якщо подружжю складно спілкуватися?
Пам’ятайте: хороші люди не роблять менше помилок – просто вони вміють вибачатися.
Почніть проводити час разом, розділяючи інтереси. Для гармонійних відносин потрібно обопільне і активне залучення до спілкування.
Робіть щось удвох. Як мінімум – разом гуляти і спілкуватися.
Якщо будете уникати труднощів у відносинах, тоді ви уникаєте і вирішення пpoблеми.
Не соромтеся говорити про свої почуття: про те, що вам не подобається в ваших відносинах, про конфлікти, які трапляються частіше і частіше, про те, що секс перестав приносити вам задоволення, а можливо, ви ніколи не визнавалися, що не відчували оргазм – і з цим треба щось зробити.
Пам’ятайте про закономірність: якщо ви будете рідше проводити час з чоловіком / дружиною, то рівно пропорційно почнете проводити більше часу з колегами по роботі, в поїздках, на тренінгах. Говоріть партнеру хоча б три рази в день про те, що ви відчуваєте.
Про що я? Ми з часом звикаємо говорити те, що інший хотів би від нас почути. Причина в стpaху почути кpuк чоловіка або образити дружину; страх визнати, що я себе втратив/-ла вже не перший рік.
Подібна поведінка народжує багато інших стpaхів і трuвог, нерідкі випадки панічних атак. Говоріть один одному правду про почуття. Якщо вам не подобається робити те, що вам пропонують – скажіть про це.
У відносинах має з’явитися слово «ні». Завжди говорити «так» – плисти за течією, направлятися без внутрішньої згоди, свого рішення. Задовольняйте потреби один одного.
Слухайте. Уточнюйте, чи правильно зрозуміли один одного. Кожен день задавайте собі питання: чи знаю я потреби дружини/ чоловіка; чи можу говорити про потреби відкрито?
Яке прохання останній раз ви задовольняли? Коли це було? Про що говорить ваша дружина вже три місяці, а ви продовжуєте переносите це на завтра?
Якщо почнете виконувати ці поради у вигляді завдань, то досягнете якісних відносин і збережіть їх на протязі багатьох років шлюбу.
Нагадаю слова з роману Фоера «Ось Я», де описується життя сім’ї, в якій відносини почали валитися: «Єдиний спосіб зберегти щось поблизу – утримувати. Чіплятися. Валити на землю, як Яків ангела, і не давати вирватися.
Те, з чим більше не борешся, упускаєш. Любов – не мир. Любов – боpoтьба».
Автор: В’ячеслав Халанский
Читайте також: Дівку принесла, значить мало сина мого любиш, дружини, якщо люблять чоловіків, то хлопчиків народжують. І взагалі, ти себе після пологів в дзеркало бачила?
Джерело
