У моєї мами є спадкова квартира, яка дісталася їй від тітки. Квартира кілька років просто стояла, а коли я вийшла заміж, мама впустила нас з чоловіком в це житло.
Ми домовилися, що зробимо там ремонт і будемо платити комуналку. Умови більш ніж прийнятні. Стали ми з чоловіком жити у цій квартирі. Звичайно, витратити довелося серйозно, бо вже в процесі ремонту з’ясувалося, що майже все треба міняти – сантехніку, труби, проводку, шпалери і підлогу.
Ремонт вийшов серйозний, і витратили на нього набагато більше, ніж планували. Але результат був того вартий, жити у квартирі стало набагато комфортніше та приємніше. Мамі теж сподобалося, як ми привели квартиру до ладу. Звичайно, ніяких рахунків ми їй не пред’являли, всі за свої гроші.
Ми прожили у квартирі аж два роки, а потім мама вийшла на пенсію. Посидівши кілька місяців на заслуженій пенсії, мама вирішила, що грошей їй не вистачить і прийшла до нас із пропозицією.
– Ви живете в моїй квартирі вже скільки часу, а я ж її здавати могла, все приварок був би. Давайте ви мені тисячу гривень поверх комуналки платити будете?
Ми з чоловіком перезирнулися, але робити нічого, було вирішено платити. Ще кілька місяців пройшла спокійно, а потім мамі стало знову не вистачати грошей. Тепер вона прийшла з пропозицією, щоб ми їй платили щомісяця 4 тисячі гривень, і це крім комунальних.
Я мамі нагадала про те, що ми так не домовлялися – ми з таким самим успіхом могли знімати житло в інших людей. До того ж, ми вклали велику суму в ремонт, а могли ці гроші використати на оренду, вистачило б на кілька років.
Мама стояла на своєму, якщо ми хочемо там жити, то маємо платити. Ми цього ж вечора переїхали до бабусі чоловіка, а наступного дня я відвезла мамі ключі, а заодно запропонувала їй викупити у мене мою частку в тій трикімнатній квартирі, де вона зараз проживає.
Ця квартира приватизована на трьох – на мене, маму та тата. Коли тато пішов із сім’ї, він свою частку переписав на мене. Тож я є власницею двох третин квартири. А тітчина квартира повністю записана на маму.
– І звідки я такі гроші візьму, – запитала мама, зрозумівши, що я хочу від неї.
Раніше я цю тему не стала піднімати, незручно з мамою якось ділитися-рядитися, але вона перша вирішила перевести родинні відносини в грошові. Мама довго обурювалася, що я наважилася їй таке сказати.
Я запропонувала їй квартиру продати і гроші поділити згідно з частками. Їй її частки на якийсь час точно вистачить. А ми із чоловіком візьмемо іпотеку. Мама зі мною тепер не спілкується. Мабуть, вирішила, що я заспокоюся з часом і нічого продавати не треба буде.
Але я не можу відступитися, бо мені треба якось вирішити проблему з житлом.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
