Дмитро Іванович повертався додому. Він цілих три дні провів на своїй дачі. Але ні дочка Світлана, ні зять Олег не приїхали допомогти йому, хоча є що тут робити. Коли телефонував до них, говорили, що роботи багато в них, не встигають до батька приїхати.
А батько сам вигріб торішнє листя, полагодив старенький паркан, котрий вже похилився додолу. Довелося самому скопати грядку під зелень, адже вже пора. Дмитро Іванович гнівався на зятя. Нехай дочка Світлана чимось вдома зайнята, а що у квартирі робить зять? Лежить біля телевізора, а йому, вже давно немолодому чоловіку, приходиться самому розгрібати все сміття та копати город.
Нарешті Дмитро Іванович приїхав додому. Живуть вони в трикімнатній квартирі усі разом. Дочка з зятем, і він. Син живе далеко, у нього завжди свої справи, приїжджає він рідко. Приїжджає син дійсно не часто, один раз на рік. Але дідусь більше тягнеться до сина, так склалося в них давно, адже син – рідніший зятя. Він його опора. Дмитро Іванович назбирав трохи грошей, потрібно буде вислати сину. Вони йому потрібні, адже він далеко від дому. Син говорить, що машину хоче купити. Половина грошей уже є, а другу половину син докладе сам.
Дочка Світлана також щось говорила, що візьмуть з чоловіком машину в кредит, тому що так не назбирають. Завжди купують щось непланове, такий марнотратний зять. Дмитро Іванович нічого не говорить, але і не погоджується з їхніми тратами. То відпустку на дорогому курорті захотіли, поїхали за кордон, то одяг дорогий купують. Ніякої економії. Лиш би куди гроші витратити, а потім не вистачає їм. Дивляться скоса на дідуся, чи ніколи їм не допоможе грошима.
Коли зайшов у квартиру, зупинився. Не впізнав і свою кімнату. Що вони там робили, але вона здається такою світлою та просторою, якою ніколи не була. Коли вони встигли ремонт зробити по всій квартирі? Адже Дмитра Івановича не було лише три дні. Соромно стало дідусю, що так погано думав про Олега. А він старається, щоб їм усім разом краще жилося. Мабуть, знову всі гроші вклав у ремонт.
Дмитро пішов на кухню. Дочка навіть їсти не встигла приготувати. Нічого, дідусь їм приготує. Дітки так старалися до приїзду батька, а він всі ці дні так погано думав про свого зятя. Дмитро Іванович зварив суп, компот. Вже й вечір. На порозі стоять донька та зять. Дідусь запросив їх на кухню. Вони вечеряли і розмовляли.
Дмитро Іванович запропонував дітям купити машину, адже вони так про неї мріяли. Він дістав заощаджені гроші і віддав їх дітям.
А син собі сам назбирає, він далеко від батька, з кожним роком все дальше.
Фото ілюстративне.
