У рідного брата Марії, Петра, кредит на 10 років, виплата велика щомісяця. Марія теж свого власного житла ніколи не мала і не має, з двома дітьми вони з чоловіком живуть у його квартирі.
Якщо щось не так, щось Олегу не сподобається, дружина може залишитися просто ні з чим. А їх мама одна, в трикімнатній квартирі живе. Але це добре, діти вже звикли, квартира її, нехай вже як хоче. Але мама останнім часом все частіше стала просити у дітей, щоб вони допомогти їй зробити ремонт. Мама скаржилася, що її житло в недоброму стані: підлога стара скрипить, з вікон дме вітер, на кухні геть штукатурка в каструлі сиплеться зі стелі вже давно.
Тамара Вікторівна вже багато років живе в старому цегляному будинку на околиці столиці. Квартира у неї, правда, велика трикімнатна, але нею давно ніхто не займався, а вона потребує вже гарного ремонту.
В останній раз ремонт тут робився ще не зрозуміло скільки років тому назад, а тоді усі робили ремонти простенькі, не такі, як зараз. Кахельну плитку у ванній, вікна та двері навіть не змінювали, вони так і стоять з часів давніх, пофарбовані в білу фарбу, як багато людей тоді так робили. Одним словом ремонт був давно і дуже дешевий, бо мати ростила дітей і всі гроші йшли на них.
– Десь я маму свою, звичайно, розумію! – спокійно говорить Марія. – У будинку постійно хтось щось сверлить, люди шпалери новенькі купують, нову сантехніку, ламінат гарний, роблять собі красиві інтер’єри. І тільки у нас нічого не змінюється! Ремонт, звичайно, в квартирі потрібен! Але на які гроші, питання.
В квартирі тій потрібно робити абсолютно все, а зараз матеріали і робота дуже дорогі. А і дітей грошей зараз немає. Мати теж пенсіонерка, їй таких грошей і не бачити зовсім. Не встигла отримати пенсію, як в кінці місяця сидить на хлібі і воді.
Син з донькою практично не допомагають, якщо тільки у випадках, коли дуже потрібно і одноразово. Декілька років тому машинку пральну Тамарі Вікторівні встановили, недавно Петро кран у ванній міняв, до цього унітазний бачок потік, теж довелося купувати. Але така допомога не частіше разу на рік, а так у сина й доньки свої проблеми та турботи є і без неї.
У Марії двоє дітей, у Петра – одна дитина. Живуть вони усі разом на зарплату дружини, весь дохід чоловіка йде у банк на виплату боргу.
У самої Марії справи наче трішки кращі – живе в двокімнатній квартирі з чоловіком та дітьми. Але їй в цій квартирі належить тільки те, що на ній надіто. Поки хороші стосунки з чоловіком – у неї все чудово. Якщо раптом що не так, вона залишиться просто неба без нічого. І збирати на своє житло їй ні з чого особливо, зарплата невелика, та й чоловік не хоче відкладати на житло, каже, що їм є де жити.
Марія з Петром вважають, що з материної сторони трохи не гарно просити дітей про гроші, адже вона знає, що їм зовсім непросто.
А недавно Тамара Вікторівна зателефонувала обом дітям і запросила їх до себе на розмову.
Сказала, що з її квартири вони можуть протягом тижня взяти все, що захочуть, на пам’ять про дитинство. Тому що квартиру вона продає. Натомість купує однокімнатну з хорошим ремонтом. Там все зроблено так, як хочеться Тамарі Вікторівні: шикарна сантехніка, душова кабіна, натяжні стелі, тепла підлога. Не квартира, а казка, ще й грошей залишається трохи на життя.
Діти здивувалися такій новині. Звичайно, продати квартиру мати має повне право – вона належить тільки їй, дісталася в спадок від батьків. Але що вже казати там, діти, звичайно, теж розраховували на якусь спадщину, їм теж зараз гроші потрібні. Продавши трикімнатну, дві квартири можна купити, і нехай було б це нескоро, але ж було б!
– А тепер виходить, що мати одну квартиру просто сама проїсть, взявши її у своїх дітей та онуків, – переконана Марія.
Тепер брат з сестрою навіть не знають, що робити. В разі розлучення Марії навіть не буде куди повернутися з дітьми. А що вона може зробити.
Фото ілюстративне.
