Утримання від споживання м’яса по п’ятницях (не лише Великого Посту) виводиться з того, що цей день символізує в літургії. Тут ідеться про Велику П’ятницю — день, коли Церква спогадує страждання, смерть і поховання свого Спасителя.
Чому ж католики утримуються від споживання саме м’яса, а не якоїсь іншої їжі? Тому що зі століття в століття м’ясо для людей було рідкістю на столі, його подавали з нагоди свят або дуже важливих подій, наприклад, на весіллі. Мало хто міг собі дозволити часто їсти м’ясо. Тому нинішній звичай неїдження м’яса по п’ятницях уже далеко не такий зрозумілий, з огляду на переважну загальнодоступність цього роду їжі. М’ясо, яке колись було святковим пригощанням, стало чимось буденним.
Кодекс канонічного права нагадує, що «у Вселенській Церкві днями й періодами покути є окремі п’ятниці цілого року на час Великого Посту» (кан. 1250). У цьому контексті, однак, розрізняють утримання від м’ясних страв і піст у строгому розумінні.
А отже, канонічне право вказує, що «утримання від споживання м’яса або інших страв, згідно з розпорядженням конференції єпископату, треба дотримуватися в усі п’ятниці цілого року, хіба що на цей день припадає якась урочистість» (кан. 1251). Під поняттям «урочистість» слід розуміти такий літургійний день, коли під час Святої Меси звучить «Слава во вишніх Богу»,
«Вірую в єдиного Бога» та читаються два читання перед Євангелієм, як у неділю.
Навіть у Великий Піст така урочистість може скасувати п’ятничний піст. Зокрема тут ідеться про урочистість св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії (19 березня) та урочистість Благовіщення Господнього (25 березня). Окрім того, у п’ятницю після Великодня немає обов’язку утримуватися від м’ясних страв, оскільки дні від понеділка по суботу після Великодня зрівняні в ранзі з урочистостями, навіть якщо в цей час немає обов’язку молитися «Слава во вишніх» на Месах, а перед Євангелієм маємо тільки одне читання.
Натомість у п’ятницю після Різдва, загалом беручи, принцип утримання від м’ясної їжі діє, оскільки дні від 26 по 31 грудня не прирівняні до урочистості за рангом. Вочевидь компетентна церковна влада завжди може оголосити цей день вільним від посту (надати диспенсу).
Утримання від м’ясних страв зобов’язує кожного католика в Україні, якому сповнилося 14 років. Окрім того, двічі на рік, у Попільну Середу і Велику П’ятницю, всіх зобов’язує піст у строгому сенсі. Він полягає в тому, що в ці два дні на рік можна спожити їжу тільки один раз досита. Цей піст охоплює всіх католиків від 18 до 60 років віком.
Конференції єпископатів мають право замінити утримання від м’ясних страв на утримання від іншого роду їжі. Натомість неможливість утримуватися від м’ясних страв вимагає того, щоб такий католик узявся за якусь іншу форму покути або зречення. Нею може бути, наприклад, милостиня. Окрім цього, у п’ятниці Великого Посту треба утримуватися від розваг.
Проте по п’ятницях цілком можна споживати рибу і морепродукти. Така їжа колись була доступніша від м’яса. Сьогодні ж не раз риба (наприклад, форель чи лосось) і морепродукти, а також омари і краби, дорожчі від м’яса. Споживання їх по п’ятницях може насправді виглядати як своєрідна облуда. Здається, що нині для пісного дня просто краще вибрати дешевшу їжу, яка в цій конкретній країні вважається повсякденною.
Утримання від м’ясних страв, а також строгий піст у Попільну Середу та Велику П’ятницю мають служити тому, аби, з одного боку, вшанувати смерть Христа, яка принесла нам спасіння, а з другого боку — тут не йдеться про сам по собі «харчовий» піст. Ідеться радше про те, щоб ті матеріальні засоби, які ми заощадили завдяки покутним практикам, переказати тим, хто їх потребує більше. Отож ми постуємо, аби дістатися іншої людини, бо ж Христос віддав життя за нас і ради нашого спасіння, а не для того, аби щось там довести собі чи своєму Отцю.
Читайте також: ЧОМУ ВАГІТНІСТЬ ВВАЖАЄТЬСЯ ПЕРЕШКОДОЮ ДО ШЛЮБУ?
Джерело: CREDO