Життєві історії
– І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима нашої квартири, сподіваючись, що я його зараз впущу.
Тато й мама Олександри вже давно немолоді люди, отримують пенсію. Їм обом зараз дуже непросто, адже пенсія мізерна, на комунальні, на продукти і більше ні на що не
– Зорянко, ну як же не їхати? Я ж твоя мама, і весілля – це ж раз у житті, – пояснюю я доньці і ледь не плачу, бо
Статний та кремезний чоловік в потертій куртці та великих черевиках уважно поглядав у вікно машини, де сиділи Анастасія та Артем. — Ви за автівкою? — запитав він. —
Марина вже кілька разів говорила чоловікові, що ситуація з родичами в їхньому домі виходить з-під контролю. І ось Микола не витримав і, підвищивши голос, звернувся до неї: –
– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у
Дім. – голос Катерини здригнувся. – Мамо, ти серйозно? Я ж усе це робила для вас. А тепер він просто так. Ігорю? Галина Павлівна витерла пил з столу
– Гроші треба, дай карточку, мамо, – каже мені донька, а мені так прикро, що словами не передати. Мені 67 років, і я вже кілька років як пенсіонерка.
Нещодавно в нашій сім’ї стався випадок, який змусив мене задуматися, а може і справді сину з невісткою потрібні від нас лише гроші? Наш син давно живе окремо, після
Рішення продавати свій дім бабусі далося нелегко. Але не стало дідуся, і вона вирішила продати будинок у рідному селищі та переїхати ближче до старшої дочки, моєї тітки по