Головна

Життєві історії

Марто, прийди на годинку, твоя допомога потрібна, – попросила Галина сусідку по телефону. Вони давно добрими подругами були, і Галина була впевнена, що з Мартою вони впораються швидше. – Ого, скільки всього ти тут наготувала! – сплеснула руками Марта, щойно зайшла в хату до сусідки. – Якщо ти зараз скільки всього на столи наскладала, то я собі уявляю, яким буде весілля! – Та не знаю я, ти ж чула які у мене свати багаті, я так хвилююся, а раптом їм щось не сподобається? – Все їм сподобається, у тебе тут все як в найкращому ресторані, одні голубці твої чого варті. А холодець так точно ніхто смачніший не приготує, тому розслабся, – заспокоїла подругу Марта. – До речі, а де твій Петро? – Не питай
Життєві історії 0
– Петре, ну я ж тебе просила хоч сьогодні не запізнюватися, діти от-от приїдуть, а у нас нічого не готово, – Галина була не на жарт розлючена, адже
Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти
Життєві історії 0
– Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не
Ліда приїхала до мене не з пустими руками, привезла мені в подарунок дуже красиві червоні лакові туфлі. Пояснила, що вона собі їх купила, а вони їй замалі. Продати вона їх не може, бо нема покупців, адже вони і справді дуже дорогі, і щоб вони у неї просто не лежали, то вона вирішила мені їх віддати. Я спочатку відмовлялася, казала, що це занадто дорого, та й мені нема куди в них іти, але подруга так наполягала, що мені довелося прийняти від неї цей дорогий подарунок. І яким же було моє здивування, коли через місяць Ліда приїхала, щоб забрати у мене ці туфлі, бо нарешті знайшовся покупець, який готовий викласти за них кругленьку суму. Вся ця ситуація мені була дуже неприємна, але я раділа лише з того, що я їх не взувала жодного разу, тому змогла віддати неушкодженими
Життєві історії 0
– Я тебе дуже прошу, ти ж не відмовиш найкращій подрузі, з якою не бачилася майже два роки. Інно, будь сміливіша, нічого не трапиться, якщо ти поїдеш на
Дайте мені найкращий букет, який лише є у вас в магазині, – чоловік років 55-ти неабияк здивував молоду продавчиню в квітковому кіоску. – Так, звичайно, зараз ми вам підберемо найкращий букет, тільки уточніть, для кого квіти, – запитала молода співрозмовниця. – Для дружини. У неї в перший день весни день народження. Та вона і сама на весну схожа. А знаєте, давайте он ті троянди, усі, що є у відрі, – нарешті визначився покупець. – Він коштуватиме 3 тисячі гривень, – здивовано наголосила продавчиня квітів. – Нічого, гроші зараз не проблема, – відповів чоловік, витягнув три купюри по тисячі гривень, узяв красиво упакований букет і пішов. – Пощастило його дружині, такого турботливого чоловіка має, всім би таких, – захоплено вигукнула йому услід одна продавчиня. – Ага, це так романтично, – відповіла інша
Життєві історії 0
– Дайте мені найкращий букет, який лише є у вас в магазині, – чоловік років 55-ти неабияк здивував молоду продавчиню в квітковому кіоску. – Так, звичайно, зараз ми
Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай гостей. Ти, головне, не переживай, ми тут з сусідами усі засвідчимо, як воно було. Але кажу тобі, щоб ти готова була, – Стефа прибігла до сусідки з самого ранку з цікавою новиною. – Дякую, тітко Стефо. А ви впевнені, що це таки була Люба? Де ви її бачили? – Галина намагалася зрозуміти, що відбувається, чому зовиця приїхала саме зараз, коли їй і так дуже важко
Життєві історії 0
– Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай гостей. Ти, головне, не переживай, ми тут з сусідами усі засвідчимо, як воно було.
Олена пішла до криниці, щоб принести до хати води. Рання весна виявилася холодною, з мокрим снігом, така сльота на вулиці, що поки жінка відро води принесла з двору, ноги геть промочила. Ще б не промочити, якщо вона ці чоботи носить вже 6-й рік, а купити нові немає змоги. Олена роззулася, щоб занести відро на кухню. 12-річний Андрійко, який робив уроки, глянув на мокрі сліди на підлозі, на мамині старі чоботи, і так йому маму шкода стало, що він запитав у Івана: – Тату, а коли ти мамі нові чоботи купиш? – Коли гроші будуть, тоді обов’язково і купимо, – байдуже відповів Іван. “Значить, ніколи…” – сказав про себе хлопчик. “Ну нічого, я коли виросту, моя мама матиме не лише найкращі чоботи, але і усе найкраще” – пообіцяв собі Андрійко
Життєві історії 0
– Звідки я тобі візьму гроші? Ти ж бачиш, що я не можу роботу собі знайти, – Іван байдуже відмахнувся від дружини, коли та сказала, що у них
Свого чоловіка ввечері після роботи Євгенія чекала з великим хвилюванням. Коли Остап повернувся, дружина відразу стала запитувати у нього про гроші. – Пам’ятаєш, ми з тобою відкладали гроші? Сьогодні я перевірила рахунок наш. Там пусто. Уявляєш? Всі гроші зникли, наче їх ніколи й не було. Остап аж принишк
Життєві історії 0
Євгенія не знаходила собі місця, з нетерпінням чекаючи, поки чоловік повернеться з роботи, і вона нарешті прояснить усю ситуацію, яка склалася. Чекати довелося не одну годину, адже чоловік
Добрий вечір, тітко Олено! – Привіт. Проходь, сідай. Чай будеш? – Олена постаралася відповісти дружелюбно, хоча дуже стомленою з роботи прийшла. Донька чоловіка присіла на диван. – Ні, дякую, мабуть, я відмовлюся. Не до чаю. Мені потрібно якнайшвидше обговорити з вами дещо важливе. Олена стала хвилюватися, бо дуже добре знала характер Світлани, та відчувала, що та проситиме в неї звільнитися з роботи
Життєві історії 0
Олена вийшла заміж у сорок п’ять років. Олена знала, що не може стати мамою, тому ніколи не наважувалася на такий крок, щоб поруч з нею не засмучувати ще
Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав старший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався йти на роботу, на хвилинку призадумався, а потім перепитав: – Тарасе, ти впевнений? Звідки ти знаєш? – Впевнений, бо сам її вчора бачив, зустрів біля магазину. Я запитав її чи надовго вона в наші краї, а вона відповіла, що час покаже. Та я зрозумів, братику, що надовго, так що, якщо ще маєш почуття, то не прогав свій час. Тарас пильно глянув на брата, але не встиг нічого додати, бо на цю їхню розмову зайшла мама
Життєві історії 0
– Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав молодший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався
Марино, я вирішила тебе привітати найпершою, – сказала свекруха, коли прийшла зранку до невістки. Марина дуже зраділа, бо свекруха їй подарувала золотий ланцюжок. – Марино, але мушу тобі сказати, я його взяла в кредит, сама лише перший платіж внесла за нього
Життєві історії 0
Свекруха Марини завжди славилася серед родичів тим, що любила робити досить таки дорогі подарунки. Наталя Павлівна дуже раділа, коли бачила щасливу реакцію людей на її презент. Спостерігаючи досить

You cannot copy content of this page