fbpx
Одного разу коли Анатолій був на роботі, в їхній будинок прийшла незнайома жінка, яка назвалася Анастасією. Дівчина прийшла не одна, а в двома прекрасними близнюками, яким всього кілька місяців. Дівчина зізналася, що це діти Анатолія. Нещодавно у Насті не стало мами і тепер їй нема з ким залишити дітей, щоб утримувати сім’ю. Христина залишила Настю з дітьми у себе і допомогла їй з роботою. Для дітей знайшли няню, а з чоловіком Христина розлучилася. Жінка прийняла дітей як рідних і стала їм «другою мамою»
Христина завжди вважала себе щасливою людиною, з чоловіком вона прожила в шлюбі більше 20 років. Їй 45 років, чоловікові 47, їхній єдиний син вже дорослий, навчався за кордоном.
Як мій брат розлучився, то повернувся жити до батьків, зараз їм обом під 70. Відносини у Миколи з батьками дивні. Коли він повернувся до них після розлучення, то став собі готувати окремо, окремо купувати продукти, окремо оплачувати комуналку. Правда, платив половину, у мене ніяких грошей не просив. Потім Микола купив собі новий автомобіль, він дуже добре заробляє. Міг би й квартиру собі купити, але не хоче, сидить у батьків. А якось я попросила брата, щоб він дав мамі гроші, бо в мене немає. Микола сказав, що дасть лише в борг
– А мій брат так мені і сказав прямо, що у нього своє життя, що всі витрати додаткові, які на батьків потрібні – навпіл ми маємо ділити. Ось
Ольга з Олександром прожили сім років, про весілля Олександр так і не заводив розмову, йому не потрібен був шлюб, у нього вже були діти від першої дружини. Ольга теж мовчала, але складала гроші і купила собі власну квартиру. Коли Олександр випадково дізнався, що Ольга купила житло і оформила його на своє ім’я, сказав, що це дуже несправедливо по відношенню до нього і що після такого її вчинку він хоче розійтися з нею
Ольга вже кілька років зустрічалася з Олександром, але заміж за нього виходити не поспішала. Олександр був старшим за неї на 14 років, але не різниця у віці була
– Їй давно вже під сорок, а вона собі надіється ще принца знайти, – говорив Дмитро про колишню дружину. А мені стало шкода її, адже збереглася вона набагато краще свого чоловіка. Дмитро радів, що її більше ніхто не кличе заміж, а якось прийшов на роботу невеселий, бо дізнався новини про свою колишню дружину
Тоді якраз був звичайний такий собі робочий день. Ми вийшли майже усі на обідню перерву з моїм колегою Дмитром, він запросив мене на чашечку гарячої кави, я, звичайно,
Ми з братом живемо в сусідніх під’їздах. Мій брат і його дружина довго затримуються на роботі, тому їхній 9-річний Максимко, часто бував у мене вдома, я робила з ним уроки, обідали і вечеряли. А нещодавно я дізналася, що вони квартиру свою продають, бо вважають, що я приділяю забагато уваги їхній дитині. Що тепер виходить: поки Максим був маленький, раділи будь-якій моїй допомозі. А тепер я стала їм непотрібною
Мені 26 років, я заміжня, у мене є дворічна донька. До того, як я вийшла заміж, я дуже любила гратися з своїм племінником Максимом, та й зараз я
– Хочемо, щоб усі знали, що ми своєму синові на весілля квартиру даруємо, – встала Наталя Петрівна перед гостями, які сиділи за святковим столом з нагоди весілля її сина Олега. – Не хочу, щоб вони починали, як ми з батьком, з одного стільчика і матраца на підлозі. Молоді туди заїхали жити після весілля, а квартира оформлена на свекруху. Тоді Наталя Петрівна стала виправдовуватися перед сватами
– Хочемо, щоб усі знали, що ми своєму синові на весілля квартиру даруємо, – встала Наталя Петрівна перед гостями, які сиділи за святковим столом з приводу весілля її
Поїхав я на два місяці за кордон на роботу – Надія слухавку не бере, сама не дзвонить. Я приїжджаю – немає її. Сусідка мені розповіла, що приїхала дружина моя, Марина, з дитиною на руках. Паспортом з прізвищем махала, говорила що сім’ю рятувати приїхала. Дівчина моя сестрі повірила, речі зібрала і пішла. Три роки я не їхав в село, а нещодавно вирішив відвідати маму і сестер
В сім’ї нас четверо дітей. Ми з братом і дві молодші сестри. Нашого батька рано не стало, тому на нас з братом рано ліг тягар піклування про маму
Одного разу мені подруга розповіла, що вона вже декілька років не може купити собі новий одяг, у неї косметики навіть не має через бідність. Я того вечора повернулася додому і стала перебирати свої речі. Майже половину речей, що були у мене я відклала для неї. Я тоді й гадки не мала, що від моєї доброти нічого хоршого чекати не варто
Щиро кажучи я не раз в житті усвідомлювала, що через свою доброту я нічого хорошого в цьому житті не маю. А вся права в тому, що мене виховувала
Найбільше моя мама не хоче стати недоброю свекрухою. Постійно думає, що скажуть про неї люди, невістка, свати та інші родичі. Брат з дружиною після весілля оселилися в маминій квартирі. І почалася у нас цікаве життя. Спочатку Інна, начебто, навіть намагалася по господарству щось робити: посуд мила, готувати і прибирати бралася. Але тут же підбігала мама і бралася невістку вмовляти: – Ой, відпочила б ти трішки після роботи, мені не важко. Я сама, або дочка прийде зробить. І Інна стала звикати до такого життя. – Ти ж нічого не розумієш, – казала мені мама. – В чужих людей, зі свекрухою вона живе. Думаєш солодко це? Скаже потім, що свекруха і зовиця на ній «їздять». Та й Дмитро наш що скаже, що її батьки подумають? Не хочеш, дай я сама зроблю. А згодом все змінилося для мене
Останнім часом я дуже дивуюся своїй мамі, у неї з’явився новий і головний пунктик в житті: найбільше мама не хоче стати недоброю свекрухою. Вона постійно думає, що скажуть
У мене є молодша сестра Віра, їй 40 років, вона нещодавно розлучилася. В цьому році сестра напросилася поїхати з нами на дачу, мовляв, у неї складний період і їй потрібна підтримка. Віра сказала, що планує бути у нас на дачі все літо, бо з роботи вона звільнилася, а нову ще не знайшла. Ми були не проти, думали, нам теж допомога не буде зайвою, адже на дачі завжди є якась робота. У перші кілька днів все було добре, поки ми не зрозуміли, що працювати вона не збирається
Мені 48 років, у мене є чоловік, доросла донька і двоє онуків. Щоліта я намагаюся взяти відпустку і ми всією сім’єю їдемо на дачу. Дача у мене хороша,

You cannot copy content of this page