Життєві історії
З’явився я свого часу на світ у дуже бідній родині, на жаль. Ростили мене лише мама та бабуся моя. Свого батька зовсім не було в моєму житті. Вірніше
– Гроші мама мені віддасть, не розумію, чого ти так стараєшся – переконливо заявила старша донька Марина молодшій Людмилі. – Це ми ще побачимо, я б на твоєму
На сьогоднішній день у мене, на жаль, досить таки непростий період в життя, нічого зовсім не ладиться, а лише псується в житті – взаєморозуміння з чоловіком, стосунки з
Така незручна ситуація вийшла, що я просто не знала, що мені робити. Я йшла вулицею у важких роздумах, перебирала в голові всі можливі варіанти, але так нічого і
– Не можу сказати, що не здивований тебе тут бачити, але якщо вже прийшла, то заходь, Любо, до хати, – Павло хоч і не чекав появи своєї колишньої
– Про це і мови не може бути, сам подумай. У нас діти, ми не можемо її до нас забрати. Олексію, ти що, готовий заради своєї матері потіснити
– Ніно Андріївно, – сказала невістка втомлено, – пригляньте, будь ласка, за онуком, поки я виперу увесь його одяг та пелюшки. Ніна Андрієва натішитися не могла своїм маленьким
– Синку, але ж у мене ювілей не кожного разу. Як ви не приїдете? – Оксана неабияк засмутилася, коли син в телефонній розмові повідомив, що у нього зовсім
Надія мала єдиного сина, тому коли Андрій якось сказав, що збирається одружуватися, щастя матері не було меж. Ольга була дівчиною красивою, розумною ще й з гарної та порядної
– Ви, вже приїхали, мамо? То відразу йдіть в літню кухню, і там розкладайте свої торби, – скомандував зять. Ольга лише переступила поріг рідного подвір’я, водій якраз заносив