Життєві історії
Ще в лютому я виїхала з України в Німеччину. Так було краще для мене з дітьми, адже жили ми в Херсонській області. Вдома залишилися мій чоловік і мама
Зараз йду на роботу, ніби мала б радіти, адже не всім вдається знайти роботу за кордоном, але мені не радісно на душі, дуже не радісно. Зараз я знаходжуся
Ще з самого першого дня, як тільки я познайомилася з дружиною свого сина, своєю невісткою, я зрозуміла лише одне: все одно вона з моїм сином розлучиться, хоч би
В село до свекрів я не люблю їздити, і не тому, що я погано ставлюся до батьків чоловіка. Просто я не люблю бути там, де почуваюся зайвою, а
Я в Чехії вже майже два роки живу. не можу сказати, що звикла, просто існую з думкою про спокійніше життя і що скоро дуже повернуся додому. Наче б
Я завжди вважала, що зробила для своїх дітей все, що від мене залежить, адже я їх виростила, до людей довела, освіту дала. А от житлом я їх не можу
Я маю свою сім’ю, заміжня вже цілих сім років. Мій чоловік дуже хороший та добрий, він уважний і турботливий сім’янин і вважаю, що мені пощастило з цим. Андрій
Останнім часом мені інколи життя здається щасливим і спокійним, але чомусь люди самі його собі вміють псувати, ще й як, на превеликий жаль. На наше життя також особливо
Під впливом обіцянок сватів купити машину нашим дітям, я записала на них свою квартиру і опинилися в селі в своїй старій хаті без зручностей. Просто я не сподівалася,
Я маю рідну сестру, ми з Ольгою завжди ладнаємо між собою і все добре у нас. Ще з самого дитинства нас вчили мама з татом, що рідніших людей