– То, давайте, тату, підемо, як так вже хочете до того джерела у гай, а то потім випоминати мені будете. Вставайте, помало, – Ліда взяла Тимка під руки, а потім він пoмeр
– Може б, ми гуляти ниньки пішли до джерела, зозулю послухати? Старий Тимко задихався, підмощуючи під голову високо подушку, і говорив хрипким голосом хворої немічної людини. Наш ДЕНЬ
Колись він повернеться до тебе, – сказала стара циганка заплаканій Ярині в той день, коли на Володиному подвір’ї грали весільні музики
Бідне кохання. – Колись він повернеться до тебе, – сказала стара циганка заплаканій Ярині в той день, коли на Володиному подвір’ї грали весільні музики. За матеріалами видання Наш День
– Ти диви, Варка – вдова, доньку сама виховала і почала будову, – дивувались у селі. – Де ж гроші взяла? А ще в селі ходили чутки, що Варка просить милостиню біля храмів. Незрячою прикидається. Наче, хтось бачив її в Почаєві, біля Лаври
Незрячий гріх – Ти диви, он де Варка – вдова, доньку сама виховала та й почала будову, – дивувались у селі. – Де ж то вона стільки грошей
Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і наpoдився, та батьками для мене вони так і не стали
Направду кажуть, що не та мама, яка наpодила, а та, яка виховала. Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і наpодився. Скільки себе пам’ятаю в
– Народиш, а доглядатиме Євдокія. Видамо твою дитину за її. І щоб ноги твоєї тут не було. Ніколи! Чуєш? Ні-ко-ли!!! Ти для нас вмepла – кричав згорблений батько. Лише випадково Віра дізналася гірку правду
«Хочу подякувати за вас, мамо…» – Доню, чуєш, донечко, послухай мене? – неохайна, з розчіпченим волоссям жінка стукала у вікно автобуса. Автор Ольга Чорна журналіст, блогер, газета “Наш ДЕНЬ”
З подвір’я Кравчуків на усе село чулися весільні музики. Наталя стояла чорна як земля, коли почула за спиною перешіптування сусідів
З подвір’я Кравчуків на усе село чулися весільні музики, кликали до танцю. Наталя милувалася донькою Мар’яною, яка разом зі своїм нареченим кружляла у вальсі для молодих. Струм пронизував
В цю пору року ангели дійсно зайняті, тому іноді Бог використовує звичайних людей.
31 грудня – час передноворічних гонок. Всі кудись спішать. Але саме в цей час відбуваються найдивовижніші речі. Ця історія трапилася зі мною минулого року в останній передноворічний день.
У новину, що Оксана збирається заміж за тракториста Павла із сусіднього села, мало хто вірив. Павло був старим парубком. Жив самотиною у старій хаті під лісом. Але гірка бiда чекала на Павла
Палажка, жартували в селі, у чотири ока пантрувала за своєю прудкою внучкою. Була для цього причина. Не хотіла, щоб Оксанка наробила в житті стільки ж багато дурниць, як
“Плітками займаєтеся? Запам’ятайте: свекруха – не рідна мама. І матір’ю я не назву вас ніколи. Не полюблю, хоч якби ви не старалися!” – верещала невістка. – Я зрозуміла, дочко, – зблідла Олена і гірко заплакала
Олена завжди мріяла про рідну донечку. Тому, коли її єдиний син Денис сказав, що приведе у дім невістку, дуже зраділа. Мріяла, як вони з Інночкою сидітимуть вечорами, ділячись
Своя чужа хата: «Відвези її у притулок, бо що робити з нею будемо, коли зляже?» У Галини уже не було сил наглядати за онуками. Пила пiгyлки від тиску, часто стискало їй серце. Вона помічала сердитий погляд невістки, коли натирала розпyхлі сyглоби
Тепер Галина часто згадувала покійну маму, її гірку усмішку, коли вона з’явилася у рідній хаті з дитям на руках. «Ти хоч уявляєш, дочко, як то ростити дитя без

You cannot copy content of this page