fbpx

Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і наpoдився, та батьками для мене вони так і не стали

Направду кажуть, що не та мама, яка наpодила, а та, яка виховала. Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і наpодився.

Скільки себе пам’ятаю в дитинстві, постійного житла у нас не було, весь час поневірялися і знімали квартири. Джерело

Коли мені було п’ять років, мати познайомилася з черговим чоловіком і захотіла бути з ним, але він поставив їй умову, що візьме її, якщо вона буде одна.

Та легко і просто проміняла сина на цього мужика. Просто привезла мене до мого батька, давши в руки всі необхідні документи. Вона подзвонила в двері його квартири, почула звук відкриває замку і втекла. А я залишився стояти.

Двері відчинив батько і сторопів побачивши мене. Він зрозумів відразу, хто я. Завів в квартиру.

Його дружина прийняла мене добре -також, як і їхні діти, дочка і син. Батько хотів спочатку віддати мене до притулку, але його дружина не дала цього зробити, сказавши, що я ні в чому не винен. Просто свята жінка.

Я спочатку чекав свою рідну матір, думав, що вона ось-ось повернеться за мною. А потім перестав, і почав дружину свого батька називати мамою.

Мій рідний батько не мав ні до однієї своєї дитини теплих почуттів, не кажучи вже про мене. Мене він вважав це зайвий рот, але продовжував утримувати, як і інших членів сім’ї.

Читайте також: Марічці вже 30-й рік минув, а заміж ніяк. От і вирішила Лариса Іванівна, мама дівчини, допомогти. Якби знала, чим все закінчиться!

Сам він був досить-таки деспотичною людиною. Коли приходив додому, ми замикалися всі разом в дитячій кімнаті і намагалися не попадатися йому на очі. Його дружина не могла піти від владного чоловіка, дітей він би не віддав їй з принципу.

Ось так роками і терпіла все його гyляння і напади злoсті. Вона навчилася його уникати і коли потрібно, придушувати його гнів, захищала нас від скaндалів і крuків. У будинку була тиша, ми знали розклад і не нервували батька. Головне, ми не потребували ні в чому, а мама дарувала нам любов і ласку за двох.

І коли він все-таки пішов до чергової молодої коxaнки, ми всі зітхнули з полегшенням. На той момент ми вже були практично дорослими. Сестра і брат закінчували школу. За збігом обставин, ми були ровесниками, тому я теж готувався до випускних іспитів в школі. Ось так, троє випускників. Ми допомагали один одному, підтягуючи з предметів.

Кожен з нас мріяв вступити до престижного інституту. Батько, хоч і не був з нами ласкавий, але оплатити навчання обіцяв і дотримав свого слова. Ми вчинили і вивчилися, отримавши ті спеціальності, про які мріяли.

А потім сталося так, що наш батько помep. Після нього залишився хороший спадок.

Його останній коxaнці не дісталося нічого – вона просто не встигла його одружити на собі. Ну а ми всі стали повноправними господарями його фірми і грошових рахунків.

Ми продовжили розвивати бізнес. І настав той момент, коли потрібно було їхати за кордон, відкрити філію. Вирішили, що головним в тому філії буду я.

Я запропонував забрати з собою нашу маму – вона як ніхто інший, гідна була виїхати в теплу країну. Мої сестра з братом, підтримали мою ідею.

І ось настав той момент, коли ми повинні були їхати. І тут раптом намалювалася моя рідна мати. Я впізнав її відразу. Моя дитяча пам’ять закарбувала її образ на довгі роки.

Вона вирішила раптом згадати про мене, дізнавшись, що я їду: «Синку, я твоя справжня мати! Невже ти забув мене? Ти став таким дорослим. А я так сумувала і переживала, як ти живеш. Давай нарешті житимемо разом!»

Я вражений був її нахабством: «Звичайно я пам’ятаю тебе! Пам’ятаю, як ти тікала від дверей, залишивши мене зовсім ще маленьким. І ти мені не мати. Моя мама зараз їде разом зі мною. А тебе я навіть знати не хочу».

Розвернувся і пішов. І ні краплі не шкодую про це.

Моя мама – та, що не побоялася взяти дитину свого чоловіка від сторонньої жінки, яка виховала мене в любові і ласці. Вона сиділа зі мною, коли я xворів, вона була поруч коли мені вперше розбили сеpце, вона заспокоювала мене після сварок з друзями, вчила мене, прощала мені пустощі і дурості, терпіла мої капризи в підлітковий вік, ніколи не нагадувала, що я їй не рідний. Для неї я став сином, для мене вона стала мамою! Іншої у мене немає!

Ми поїхали з нею в іншу країну. Там я зустрів свою майбутню дружину, мамі вона сподобалася і у них хороші відносини. Мама не стала на заваді моєму особистому щастю, більш того, вона наважилася влаштувати своє життя.

Вона зустріла милого чоловіка, я був тільки за. Вона заслужила своє щастя! Зараз мама багато подорожує, часто відвідує своїх дітей і онуків. Я дивлюся в її радісні очі і розумію – я радий, що вона є в моєму житті. Вона мій ангел-охоронець!

You cannot copy content of this page