fbpx
Ввечері Ніна приходить додому. Несе важкі сумки з продуктами, сьогодні була зарплата. Вона й досі годує всіх трьох своїх дорослих дітей. Вдома її чекає гора брудного посуду, порожній холодильник та голодні діти. Якось жінки вже не могли мовчати на роботі, дивлячись на втомлену жінку, вони самі почали з нею розмову
Якщо людина не цінує себе і свою працю, її не цінуватиме ніхто, навіть рідні люди, і це дуже гірка правда нашого сьогодення. – Пані Ніно, можливо ви чай
Три роки Оксана сумувала за чоловіком, сваталися до неї інші – відмовила. Але одного разу Світлана, зовиця, сама запропонувала Оксані виходити заміж. Відтоді зовиця для Оксани стала сестрою
– Ой, не заздрю ​​тобі, дівчино. Зовиця у тебе ще та, життя тобі попсує, на весь вік вистачить, – невтішно повчала бабуся свою улюблену внучку перед весіллям. А
Марія вважає так: якщо невістка про допомогу не просить, значить – не треба. Тому до онука приходить дуже рідко, за пів року бачила дитину всього три рази. А ось її подруга Ярослава зробила все навпаки – після народження внучки практично поселилася у доньки
– Довелося на старості років шукати собі нову подругу! – зітхає сусідка-пенсіонерка Марія Петрівна. – Славочку мою тепер не витягнути нікуди. Вона ж – бабуся! Марія і Ярослава
У моїх свекрів є великий будинок. Після весілля вони запросили нас жити з ними. Але у мого чоловіка зі своїм татом постійно якісь непорозуміння, тому свекор періодично виставляє нас на вулицю. Ось як мені бути – йти нікуди, але і залишатися там неможливо
З Іваном ми одружені всього рік і живемо з його батьками. І ось за цей короткий час нас вже чотири рази виставляли з дому. Не думайте, що ми
Поки Сергія не було, Настя часу не втрачала – стала в його хаті «за свою». Біля його матері крутилася, в городі помагала. Коли повернувся – справді таки з Настею одружився. Жив із нею, як міг. Дочку любив дуже. Гроші заробляв. От тільки хати ніяк не тримався. Не раз пошкодувала його мати про те, що розлучила сина з Юлею, бо бачила, що життя з Настею у сина не складається
Сергій був парубком хоч куди. З юності у селі мав славу неабиякого розбишаки. Красень-жартівник крутив дівкам голови на всі боки. Змирилася з цим навіть мати. Син у неї
Скоро у мене весілля. Свекри, хоч і небагаті люди, але, все ж, з усіх сил намагаються нам фінансово допомогти в організації. Чоловік вже купив нам обручки і ​​замовив мені білу сукню з фатою. А от мої батьки відмовилися нам допомагати. Я після цього навіть запрошувати їх не хочу, адже мені дуже прикро
Нещодавно коханий зробив мені пропозицію і я погодилася. Відразу почала планувати весілля, про яке я так довго мріяла. Але в підсумку мої батьки ошелешили мене, що відмовляються платити
Після весілля ми почали жити в моїй квартирі. Дружина постійно мені говорила, що я мало заробляю, хоча сама не хотіла працювати. А потім мені зателефонували з банку і ошелешили, що Оля взяла великий кредит. Я не можу зрозуміти, для чого дружині були потрібні ці гроші, думаю, нам треба розлучатися
Я з самого початку знав, що одружуюся не з зовсім простою дівчиною, але думав, що все якось минеться. Я завжди вважав, що сімейне життя будується на довірі. Прикладом
Щоліта я беру відпустку не на море, а їду до своєї недужої сестри, вона живе з нашим стареньким батьком, в їх сільський будиночок, щоб допомагати з городом і господарством, і грошей їм теж даємо, при потребі, у мене добрий чоловік, він все розуміє. А ще беру з собою свого онука. Коли я приїжджаю в село, бачу за парканом сусідку, мою однолітку. У неї постійно запущений город, як там вона не намагається працювати, завжди бур’ян високий. Запропонувала якось їй свою допомогу: – Не потрібно, – каже. Тоді я вперше почула розповідь своєї сестри про цю жінку, мені дуже шкода дітей такої людини
Зараз мені 53 роки, в старенькі бабусі я себе ще не хочу записувати, і таке відчуття, що ніколи не запишу. У мене є син, він одружений, має 28
Нещодавно я дізналася, що подруга готується вийти заміж за мого колишнього. Я стала переглядати усі їхні фото в соціальній мережі і була дуже засмучена. Вони виглядали щасливими. А на днях почула, що вони готують запрошення і для мене
Я не знаю, чи зрозуміють мене люди, але навіть через багато років після того, як ми перестали бути парою, я все одно відчуваю щирі почуття до свого колишнього.
Я вийшла заміж дуже рано. Запрошені гості на весіллі відразу здогадалися, що це шлюб не зі щирого кохання, а тому, що я чекаю дитину. Минали роки, я їх проживала заради чоловіка та дітей. Діти виросли: син виїхав за кордон і живе там, а дочка вийшла заміж і сидить зараз в декреті, мені телефонує лише раз в місяць. Як тільки ми відзначили моє 45-річчя, чоловік пішов до молодої жінки. Вже два роки, як він мене покинув, а я не можу на себе в дзеркало подивитися
Зараз у свої 48 років в відображенні дзеркала я бачу постарілу та дуже втомлену життям жінку. Ось що значить присвятити себе дітям до останнього, які виросли і роз’їхалися,

You cannot copy content of this page