Так вийшло, що я поїхав з свого невеличкого села, покинувши батьківську хату, на навчання в місто. Після закінчення навчання в інституті я так і залишився жити в місті. Згодом знайшов хорошу роботу та одружився. Взяв непогане житло в кредит і, десь саме в той період, у нас народився синочок.
Брат мій Олег теж згодом одружився, але залишився жити з нашими батьками в селі. Я нічого не можу сказати нехорошого про свого рідного брата, він добрий син та дружина у нього хороша, з батьками вони багато років жили в мирі та злагоді, у них зараз теж вже двоє діток. Наче все добре у них, вони усі там гарно живуть.
Батьки моєї Марії, віддали нам свій автомобіль, хоч він був вже старенький, але ми тепер були самостійні та часто могли провідувати наших родичів в селі.
Ми влітку дуже часто їздили до наших батьків, допомагали їм по господарству і на городі, Марія постійно крутилася біля мами, все хотіла її підтримати, допомогти суттєво, коли була потреба в тому.
А потім, три роки тому, мами не стало. І, якраз в той період у мене почалися якісь постійні проблеми на роботі, а кредит ми ще не виплатили, який взяли н квартиру, я, відповідно почав шукати підробітки, працював на вихідних, розумів, що потрібні зараз гроші, як ніколи і гроші чималі.
Провідувати тата ми не могли, лише не великі свята їздили в село.
Місяць назад не стало мого тата, ми поїхали з дружиною в село і допомогли організувати прощання з ним, усі витрати поділили навпіл з братом, ми в усьому допомагали їм.
Місяць відтоді минув, і мені зателефонував мені рідний брат. Олег став просити, щоб я написав відмову від хати і він весь батьківський будинок оформить на себе, бо доглянув тата. Прохання брата мене дуже здивувало, адже у нашого тата була пенсія майже 4 тисячі гривень, він сам ходив, розмовляв і непогано все розумів, я не знаю, про який догляд говорить брат, тато до останнього часу ще непогано себе почував. А пенсію він всю на себе не витрачав, адже скільки старенькій людині для життя в селі потрібно. Хата теж батьків, де брат з сім’єю прожив все життя.
А саме головне, що батьки ніколи мені не говорили, що будинок залишать лише братові. Я не хочу псувати стосунки у нашій родині, з рідною людиною не хочеться припиняти спілкування, але не розумію, чому я маю відмовлятися від спадку. У мене ще є кредит, який потрібно виплатити і дитині нашій теж від бабусі з дідусем щось має дістатися. Я вважаю, що брат не правий.
Тепер ми з Марією не знаємо, як правильно вчинити. Я братові нічого не відповів, сказав, що пораджуся з дружиною, але виходу тут не бачу, хоча не вважаю, що вся хата має дістатися сім’ї Олега.
Як мені розійтися з братом, щоб зберегти нашу родину?
Фото ілюстративне.
