fbpx
Життєві історії
Багато років тому мене залишив чоловік і я сама виховувала сина. Коли Петрик пішов в садочок, я могла більше заробляти і вперше собі купила новеньке зимове пальто. Я раділа йому, як дитина мала. Зараз мій син зі своєї зарплати щомісяця дає мені 3 тисячі гривень, але просить, щоб я невістці не казала про це

Так вийшло, що кожного місяця мій син отримує свою зарплату і ввечері завжди йде до мене, Петро мені дає 3 тисячі гривень.

Я, щиро кажучи, дуже пишаюся сином, адже виростила його сама. Чоловік, його рідний батько, залишив мене, коли син був ще зовсім маленьким. Мені тоді було дуже непросто, бо зовсім ніхто не допомагав, єдине, що я раділа тому, що маю власну, хоча зовсім маленьку квартиру. Але для мене це було справжньою розкішшю. Трішки легше стало, коли мій Петрик вже пішов в садочок, а я вийшла на роботу. Тоді я вперше купила собі нове зимове пальто, раділа, як дитина мала.

А що вже казати скільки я вклала сил і грошей у свою дитину, поки вивчила сина, дала йому добру освіту, хотіла, щоб у нього було все найкраще. Люди всі це бачили, родина дивувалася, де я стільки сил беру та натхнення, а я працювала і старалася заради Петра, я правду говорю, усі це добре бачили.

Коли Петро вивчився, знайшов собі роботу і став заробляти непогані гроші, я йому відразу сказала, що як тільки я вийду на пенсію, то він має мені допомагати, якщо мені не вистачатиме грошей, щоб я не економила на продуктах, а раз у рік могла і в санаторій з’їздити. Петро лише посміхнувся у відповідь, заспокоїв мене і сказав, що ніколи мене не залишить, буде дбати постійно про мене і я ні в чому не буду мати потреби.

Зараз у мого сина є двоє дітей, дружина в декреті сидить, а я вже на пенсії, немолода. Але щомісяця Петро несе мені 3 тисячі гривень. Єдине, він просить, щоб я ніколи про це не говорила його дружині. Моя невістка не знає про те, що син мені допомагає.

Лише моя подруга Ольга знає. Якось вона мене запитала, чи я знаю, скільки заробляє Петро, чи їм самим на життя вистачає.

Я відповіла Ользі, що зарплата сина мене не цікавить, він в столиці працює, значить напевно заробляє непогано, вони не бідують, харчуються добре, це я знаю точно. Я теж маю про себе дбати, маю бути здоровою і забезпеченою.

У мене лише один син, і якщо мені буде недобре, то доглядатиме за мною він один, а я не хочу бути проблемою для нього, не хочу, щоб невістка докоряла, що я її хліб їм. Тому сама й дбаю про себе. Я все життя економила на собі заради Петра, зараз маю мінімальну пенсію, ну не зможу я жити нормально без цих 3 тисячі гривень. Хіба я не заслужила цього.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page