Бабуся дзвонить своїй заміжній дочці і запитує її, як йдуть справи.
– Все погано, – стoгне дочка. – У мене розколюється голова, болять спина і ноги, в будинку безлад, а діти зводять мене з розуму.
– Послухай, не переймайся, – заспокоює її бабуся. – Зараз все владнаємо. Ти піди приляж, а я зараз приїду, приготую обід, приберy і потім погуляю з дітьми. А ти трохи відпочинеш і приготуєш вечерю для Петра.
– Для Ігора? – здивувалася жінка. – Для якого Петра?
– Як для якого, для твого чоловіка, – відповідає бабуся.
– Мого чоловіка звуть не Петро, – відрізала жінка.
– О Боже! – вигукує бабуся, – я, мабуть, не туди потрапила!
– О Боже! – вигукнула жінка, – так ви не приїдете ?!
