Navigate
X

Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним букетом квітів тебе вже дві години чекає, – каже сусідка Марині, яка якраз з дітьми поверталася з магазину. – Дякую, Катю, що попередила, але я і уявлення не маю, хто б це міг бути, – Марина і справді почувалася розгубленою, бо не могла навіть припустити, хто б це міг бути, адже вона останнім часом ні з ким не спілкується. Коли Марина вже ближче підійшла до під’їзду, то першим побачила і впізнала нежданного гостя старша донечка Марини. Алінка побігла до нього зі словами: «Дядько Дмитро приїхав! А ти знову купив мені ляльку?»

– Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під'їздом якийсь чоловік з величезним букетом квітів тебе вже дві години…

user2

То скільки, Петре, ми з тобою не бачилися? – Поліна дивилася на колишнього чоловіка і в її погляді відчувався спокій, не те, що тоді, коли вони розходилися. – Напевно, років 12, відтоді як ти мене вигнала, – так само тихо і спокійно відповів Петро. – Ніхто тебе не виганяв, ти сам захотів піти, – нагадала Поліна. – А що мені залишалося робити, якщо ти сказала, що більше мене не любиш, що я тобі не цікавий

– То скільки, Петре, ми з тобою не бачилися? – Поліна дивилася на колишнього чоловіка і в її погляді відчувався…

user2

Свій 50-річний ювілей Ольга вирішила святкувати в рідному селі. Проте домовитися про забаву в колибі Ользі не вдалося, тому що їй там повідомили, що саме на цю дату у них зал зайнятий, бо власник свою єдину доньку заміж видає. Заробітчанка була вельми засмучена, і хотіла було вже йти, але тут її зупинив знайомий голос: – Я не вірю своїм очам! Ольго, невже це ти

Ольга мала переконання, що так, як вона любить свого Михайла, вона нікого і ніколи більше з такою силою не полюбить.…

user2

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Проте її життя викликало неабиякий інтерес, одні подейкували, що доньку вона удочерила, бо дівчина зовсім не подібна на неї. Інші казали, що це дитина її непутящої сестри. А ще інші переконували, що точно знають, що Ксенія розлучена, а чоловік її зрадив і пішов до іншої, от вона тепер нікому і не довіряє. Так і губилося товариство в здогадках, бо жодну з чуток Ксенія і не підтверджувала, і не спростовувала

Ксенія була з тих, кого називають "жінка з таємницею". Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про…

user2

В той день у Микити настрій був не вельми добрий, він йшов по знайомій вулиці, і раптом побачив новий магазин, який напевно нещодавно відкрився, бо раніше він тут його ніколи не бачив. Чоловік би так і далі пройшов повз, але його увагу привернула назва магазину. “У Марії завжди все найсмачніше”. Його колишня дружина мріяла колись про те, що вони разом відкриють магазин, і назвуть його саме так, бо Марія вміла і любила смачно готувати. Але це не може бути його Марія! Звідки ж у неї гроші

В той день у Микити настрій був не вельми добрий, він йшов по знайомій вулиці, і раптом побачив новий магазин,…

user2

Ти що, справді думала, що така, як ти, дівчинка з села, може серйозно мене зацікавити? Ти знаєш, яка Єлизавета вишукана, тобі до неї ще ой як далеко. І не намагайся – не наздоженеш. Тому повертайся в своє село і там шукай свою долю. На канікулах Настю було не впізнати, як не намагалася мама заспокоїти доньку – нічого не виходило, занадто важко дівчина переживала усе, що з нею сталося. Ірина ледь вмовила доньку повернутися на навчання, адже залишилось небагато, всього півтора року, а Настя навідріз відмовлялася їхати в місто, де все їй мало нагадувати про втрачену любов

Перед весіллям було багато роботи, але останній тиждень цієї приємної метушні уже добігав до кінця. Найбільше хвилювалася Ірина, адже видавала…

user2

Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра Тетяна ніколи не вирізнялася вишуканістю манер і ввічливим спілкуванням, тому вона без зайвого вступу відразу з претензій і почала. – Я в парку, з дитиною гуляю, – кажу. – А чого ти питаєш, що сталося? – Це я у тебе хотіла запитати, що сталося? Я не можу відчинити двері своїм ключем? – заявила мені сестра. – Яким ще своїм ключем? Це моя квартира, – кажу я їй, і розумію, що мені терміново треба додому

– Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра Тетяна ніколи не вирізнялася вишуканістю манер…

user2

В суботу зранку я прокинулася, подивилася, що погода гарна, і стала руками прати, а що робити? Хоча в моєму віці це і нелегко. Перу, викручую, і не лише рукави мокрі, але і очі на мокрому місці, бо так мені прикро, що словами не передати. До вечора в мене настрій зовсім погіршився, я зрозуміла, що мені варто сподіватися лише на себе, адже маючи двох синів, в старості я залишилася зовсім одна. Я вийшла на вулицю зібрати одяг, який уже висох, і яким же було моє здивування, коли до моїх воріт під’їхала машина, а з неї вийшов мій старший син Павло. – Ось, мамо, подарунок тобі привіз, – каже

– У мене пральна машина зламалася, синку, може приїдеш, подивишся? – про свою проблему я сказала синові ще в понеділок,…

user2

Людмило, кажу ж тобі, поки ще весна не прийшла і городи не почалися, приїжджай до мене в Іспанію. Тут така краса, що не передати словами, а заодно і відпочинеш, – запропонувала мені моя двоюрідна сестра Леся, коли була в мене в гостях під час відпустки. На заробітки мене би мій чоловік точно не пустив, уже не той вік, а от в гості на тиждень-два я таки вирішила поїхати, щоб хоч подивитися на ту Іспанію і зрозуміти, чого Леся стільки років там сидить

– Людмило, кажу ж тобі, поки ще весна не прийшла і городи не почалися, приїжджай до мене в Іспанію. Тут…

user2

Донечко, оскільки брат першим обзавівся сім’єю, то нехай вони уже живуть тут. А тобі дістанеться бабусина однокімнатна квартира, – пообіцяла мені тоді мама. У нас і справді була спадкова однокімнатна квартира, яку мама здавала і отримувала додатковий прибуток. Житло не нове, але я вирішила, що так навіть буде краще, бо мати справу з братом я не хотіла. Тим часом, я також вийшла заміж, і ми з чоловіком пішли на оренду, а одночасно збирали гроші на своє житло. – Дарино, нам не варто ні на кого сподіватися, тим більше на твоїх родичів, – попередив мене мій чоловік. Він як у воду дивився, бо ті події, які стали розгортатися далі, показали, що він був правий

– Ти невдячна дочка. Чого це нашу маму має доглядати невістка, якщо є ти, донька рідна? – заявив мені брат.…

user2