Син приїхав 31-го зранку, сказав, що поспішає, забрав подарунки і поїхав. Дочка з зятем і онуками теж зібралися і поїхали на дачу до друзів святкувати Новий рік. Мене навіть не запитали, може мені чогось треба. Мене ж вдома не було три роки, і за цей час все дуже змінилося, я навіть не знаю, де тут є якийсь гарний магазин з смачною ковбасою на Олів’є. До речі, саме за цим салатом я дуже скучила в Італії, і мріяла, як дочка мені його приготує, і ми всі разом, однією дружною родиною зберемося на свята. Я взагалі не розраховувала на якусь аж надто святкову атмосферу, але ж думала, що хоча б буде радість від зустрічі з дітьми. А тепер думаю: навіщо я взагалі приїхала
– Нас вдома на Новий рік не буде, так що ти, мамо, або до брата йди, або будеш сама, –…