Сваха слово за слово стала мене розпитувати, на скільки я приїхала, скільки я там в Італії заробляю, що додому цього разу привезла? Мене ці її питання стали відверто дратувати, бо ми з свахою не настільки близькі, щоб говорити на такі теми. Тому я намагалася ухилятися від прямих відповідей. Нарешті, все було готово, і ми сіли за стіл, та настрою у мене не було. Стали нам внуки колядувати, сваха витягла гаманець і дала їм по 100 гривень. Я теж дала по 100, але євро. І це, виявляється, не сподобалося свасі, бо вона на моєму фоні виглядала м’яко кажучи, не дуже. Я щиро не могла зрозуміти, що я зробила не так
– Це ж Новий рік, сімейне свято, і треба святкувати всім разом, – переконує
Син приїхав 31-го зранку, сказав, що поспішає, забрав подарунки і поїхав. Дочка з зятем і онуками теж зібралися і поїхали на дачу до друзів святкувати Новий рік. Мене навіть не запитали, може мені чогось треба. Мене ж вдома не було три роки, і за цей час все дуже змінилося, я навіть не знаю, де тут є якийсь гарний магазин з смачною ковбасою на Олів’є. До речі, саме за цим салатом я дуже скучила в Італії, і мріяла, як дочка мені його приготує, і ми всі разом, однією дружною родиною зберемося на свята. Я взагалі не розраховувала на якусь аж надто святкову атмосферу, але ж думала, що хоча б буде радість від зустрічі з дітьми. А тепер думаю: навіщо я взагалі приїхала
– Нас вдома на Новий рік не буде, так що ти, мамо, або до
Мамі моїй 53 роки, вона нещодавно переїхала в свій новий будинок, на будівництво якого вона витратила 200 тисяч євро, і це в той час, як я в свої 30 років з чоловіком і дитиною змушена жити в однокімнатній квартирі, яку я отримала в спадок від бабусі, татової мами. Я не можу сказати, що у нас з мамою погані стосунки, вона рішуча і працьовита, і на цей будинок вона сама гроші заробила, але вона зовсім забула про мене, свою дочку
Я не прийшла до мами на свята в гості, а вона на мене образилася,
Коли Наталка побачила в супермаркеті баночку червоної ікри – зупинилася, вона давно так хотіла її, але шкодувала собі. А тут побачила її за 450 гривень і вирішила купити, вона ж премію отримала якраз. – Дівчино, мені, будь ласка, дайте ось цю маленьку баночку на 80 грам, – Наталя вказала на ікру, яка сподобалася їй. Продавщиця здивовано підняла брови: – Гарний вибір! Остання баночка залишилася. Будь ласка. Гарних вам свят! Щасливого Нового року! Але Наталя не знала тоді, що гарного свята їй не бачити, через свекруху свою
Наталка востаннє перевірила список покупок, який вже давно написала у себе в телефоні. До
Після того, як ялинка вже стояла в квартирі, настрій у Марини значно підвищився. Вона прикрасила іграшками і гірляндами зелену красуню, а потім під настрій зробила ще кілька святкових салатів. Дивно, але у неї навіть з’явилося бажання одягти нову сукню і зробити зачіску. А потім вона сама сіла за святковий стіл, наче і справді чекала якогось дива. Раптом в її двері хтось подзвонив. Коли вона відчинила, то обімліла – на порозі з букетом троянд стояв Олексій. “А я от подумав, що разом ми б могли створити кращу атмосферу, ніж самі.” – посміхнувся чоловік. “Впустиш?” – каже. “А як ти дізнався мою адресу?” – здивувалася Марина. “Ти напевно забула, що мій водій доставляв тобі сьогодні ялинку” – знову мило усміхнувся Олексій
Марина сиділа на кухні, поглядаючи на календар. До Нового року залишалося кілька днів, і
Ти вирішив? – сумним голосом запитала Віра в чоловіка. Олександр обернувся до неї, і в його очах було щось таке, що Вірі не сподобалося. Вона бачила ці очі багато років, але сьогодні в них була холодна рішучість. – Так, Вірко, я вирішив. Я йду до неї, не можу більше жити з тобою, – відповів він
Віра сиділа на дивані. У кімнаті стояла гнітюча тиша, яку переривав лише легкий стукіт
Коли дочка з зятем поїхали до друзів, Леся нагодувала онуків і знову вмостилася біля телевізора. Раптом на її екрані висвітився дзвінок. Це була сусідка Галя, яка разом з Лесею працює в Італії, і разом приїхала з нею одним автобусом теж на Різдво додому. Галина почала вітати іменинницю, а коли почула, що та сидить вдома сама, веліла тут же накривати стіл, бо якось не гоже в такий день просто телевізор дивитися. Леся заметушилася, і вже через кілька хвилин стіл був щедро накритий. Галина стала неоднозначно посміхатися, і витягла з сумки подарунок. – Ось, Лесю, це тобі! – простягла вона іменинниці італійський панетон
– Ти не ображайся, мамо, але ми поїдемо до друзів на Різдво, ми їм
Цього року кума вперше мене не запросила на Різдво до себе. Я була дуже здивована, адже вона щороку кликала мене, бо я хрещена мати її єдиної доньки. За два дні мало бути Різдво, Олена все не дзвонила, я вже стала хвилюватися за неї, думала, проблеми, можливо, якійсь, сама вирішила її набрати. Але відповідь куми засмутила мене
Це був важкий рік для мене, дуже важкий. Я звикла, що Різдво завжди приносило
Для чого було починати цю розмову на свята? Весь настрій зіпсувала, – картає мене мій чоловік. Ми були у його мами на Різдво, і те, що я там побачила, мене неабияк здивувало, я знала, що у свекрухи був ремонт, але вона завжди говорила, що це косметичний ремонт, а насправді вона зробила капітальний – поміняла все, від меблів до стін. Все було б нічого, якби свекруха зробила це за свої гроші, але ж ні, вся ця краса в її домі була зроблена за наш рахунок
– Для чого було починати цю розмову на свята? Весь настрій зіпсувала, – картає
Моя свекруха, хоч і на пенсії, але вона людина ще та: купує собі лише дорогий сир, ковбаску, може дозволити собі, навіть, продукти замовити в магазині, щоб нікуди не йти. Я не розумію такого, бо сама економлю на всьому і за всіма акціями стежу в супермаркетах, щоб десь хліб чи молоко купити на пару гривень дешевше. Все б нічого, я не заздрю їй, але вона щомісяця просить в мого чоловіка гроші – 5 тисяч гривень, мовляв, він її єдина дитина і мусить допомагати їй. Мені це дуже не подобається. – Це нормально, що син допомагає матері-пенсіонерці, немає чого злитися тобі, – якось колежанка мені на роботі сказала. Але дуже добре говорити таке, якщо це не твій чоловік і, якщо це не стосується твоєї сім’ї
Ми з чоловіком разом уже кілька років, і в принципі наше життя виглядає як

You cannot copy content of this page