Петре, не вигадуй, ходить твоя Ліда до тебе не просто так, ти їй гроші за це даєш, пів пенсії своєї, – дорікнула якось чоловікові Галина. – Але це суцільні копійки, інша за них і носа б не показала сюди, вона не просто так до мене ходить, ти колись це зрозумієш, – буркнув Петро. То була остання розмова подружжя, після якої змінилося все
Петро встав з ліжка, повільно протер очі і зробив кілька кроків у бік іншої кімнати. Світло нічної лампи, яке ледве…