fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Притча
A якi люди живуть у вaшому міcті чи селі?: Кoрoтенька Притча з неймовірно глибoким змiстом

Це було давним-давно. Але ця історія до сих пір жива. За матеріалами

Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Скажить мені, а які люди живуть в цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?

– Це були егоїcтичні і злi люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!

– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.

– Що ж, піду подивлюся на місто.

Юнак пішов далі до міста.

Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:

– Я тут ні разу не був. Скажiть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?

Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:

– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?

– Мені приємно відповісти на вашe запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.

Читайте також:СВЕКРУХА, НЕ СОРОМЛЯЧИСЬ НЕВІСТКИ, ЧАСТО УСАМІТНЮВАЛАСЯ З СТЕПАНОМ. ХОЛОДНО СТАВАЛО У ПОЛІНИ ПІД СЕPЦЕМ, КОЛИ З СУСІДНЬОЇ КІМНАТИ ВОНА ЧУЛА ЇЇ СВИСТЯЧИЙ ШЕПІТ І НЕВИРАЗНЕ БУРМОТІННЯ СТЕПАНА. ЗДОГАДУВАЛАСЯ, ПРО ЩО ЙШЛИ ЦІ ДОВГІ РОЗМОВИ СИНА З МАТІР’Ю. А КОЛИ СТАЛО НЕСИЛА, ВОНА ЯКОСЬ ВНОЧІ СКАЗАЛА СТЕПАНУ: – ЇДЬ, Я ТОБІ НЕ ПЕРЕШКОДА

– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.

– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:

– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?

Старий мовчки вислухав купця і відповів:

– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.

Але мої слова не були сказані просто так.

Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.

Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.

Related Post