Якось вже дорослі діти запитали стареньку посивілу матір:
— Кого Ви з нас любите найбільше, мамо?
Мати подивилася уважно на своїх вже зовсім дорослих дітей, ні секунди не сумніваючись, мовила:
— Я завжди люблю найменшого, поки він не стане дорослішим! Дуже люблю хворого, поки він не вилікується! Дуже люблю ту дитину, яка покинула рідну домівку, доки вона не повернеться додому! Я люблю кожного з вас, доки я ще жива!
Любіть своїх матерів, поки мама жива, ми ще є діти!
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
