Виходить так, що зараз я саме та жінка, про яких завжди кажуть, що їм пощастило з чоловіком і вони вдало вийшли заміж.
Я нічого поганого сказати не можу, адже мені добре жилося у шлюбі.
Але нещодавно мій чоловік дуже засмутив мене, тепер я навіть не знаю, що думати і як правильно діяти в цій ситуації, яка склалася.
Живемо з чоловіком ми разом вже близько 10 років.
За всі ці роки у нас склалася така традиція, що організацією кожного мого дня народження займається саме він.
Пишних бенкетів ніколи не влаштовували, але виїзд на природу, на дачу або в ресторан чи в кафе був завжди.
Інколи до нас приєднувалися друзі і родичі, але найчастіше мій день народження ми святкували лише удвох – залишали сина з нянею і проводили спокійний вечір разом.
Я так люблю цей день, ми тоді відпочиваємо вдвох, багато часу приділяємо одне одному.
В цьому році я знову чекала традиційного запрошення на вечерю на честь мого дня народження, адже, хоч зараз важко на душі, але хотілося хоч трохи відпочити двох з чоловіком і відзначити цей день разом.
Але час ішов, а від мого чоловіка не було навіть натяку на якесь там святкування.
До останньої хвилини я сподівалася на вечірній сюрприз, і коли після роботи побачила свого чоловіка сидячого перед комп’ютером, як ні в чому не бувало – розчарувалася і розплакалася.
В цей день мене привітали всі, крім самих близьких і коханих чоловіків – мого сина і мого чоловіка.
Найприкріше, що подруга вмовляла мене ввечері відправитися в клуб і від душі повеселитися в дівочій компанії, але в передчутті сюрпризу, я відразу після роботи відмовила їй і відразу побігла додому, поспішала до свого чоловіка.
Я можу зрозуміти сина, він у мене ще зовсім маленький – йому лише 6 років, він ще дитина і природно він не пам’ятає, коли у мами день народження.
Інша справа – дорослий чоловік зобов’язаний знати дату народження своєї дружини і дитині сказати, щоб привітав маму, адже я сама так роблю, коли день народження чоловіка святкуємо.
Я весь святковий вечір проплакала, так і не розповівши нікому причини.
Чоловік не зрозумів, що сталося, і вирішив, ніби у мене якісь проблеми на роботі.
Стало якось дуже прикро на душі після цього випадку, хоча я нікому не хотіла розповідати: виходить, про мене згадують тільки коли від мене щось потрібно, а коли у мене один єдиний раз в році трапляється свято, моїй родині це байдуже і про це просто забувають.
Я, щиро кажучи, не можу зрозуміти, наскільки чоловікові має бути байдуже, щоб маючи телефон з календарем, не поставити там нагадування про дату моїх іменин.
Такого раніше ніколи не відбувалося, і я дуже засмутилася через цей прикрий випадок.
Я б ще могла зрозуміти, якби у нього був важкий тиждень на роботі або були якісь проблеми, але цього немає. Йому просто стало якось байдуже.
На наступний день я не витримала і натякнула Михайлові, що вчора стала старшою на 1 рік.
Він спочатку сприйняв це як жарт, навіть посміявся. Коли переконався, що це правда – сказав тільки:
– Вибач, з голови вилетіло.
Я чекала, що на наступний день мене чекає якийсь сюрприз і хоча б приємні слова від близької мені людини, з якою ми прожили поряд багато років, але чоловік вручив мені ввечері одну тисячу гривень і сказав:
– Тримай гроші, купиш собі щось.
І на цьому його привітання закінчилася.
Я не можу ніяк зрозуміти цю ситуацію.
Здається, що це дуже поганий знак – він став байдужим до мене, мабуть розлюбив вже за стільки років, або набридла я йому.
Тепер не знаю як вести себе з ним і як дивитися йому в очі.
До слова сказати, на минулий день народження Михайла я дуже постаралася – я сама накривала стіл і купила два хороших, дорогих подарунка.
Тепер не хочеться нічого для нього робити, руки опускаються.
Дуже прикро, що моє сімейне життя якось враз змінилося, і, на жаль, не в кращу сторону.
Мені образливо, навіть говорити з чоловіком не хочеться. Я думала він просто забув про мій день народження, але коли я йому нагадала, він просто відмахнувся і дав мені гроші.
Чому він так вчинив? Що це може значити?
Фото ілюстративне.
