25 грудня у моєї мами день народження, ювілей. Вона нас запросила заздалегідь, святкувати буде в ресторані з найближчими родичами і друзями. Я розумію її бажання відзначити свій ювілей, бо вона ніколи цього не робила, завжди грошей не вистачало. А тут відразу дві події – 60-річчя і вихід на пенсію.
Я відразу подумала, що гарно було б мамі подарувати щось коштовне, телевізор, наприклад. Її старий зламався, а вона тепер більше часу проводитиме вдома, то ж подарунок буде дуже доречний. Про свої міркування я сказала чоловікові, а він відповів, що на такі подарунки у нас грошей немає, каже, мовляв, купимо гарний букет квітів і цього вистачить.
На роботі, мовляв, повна невизначеність у сусідньому відділі двох скоротили, можливо, найближчим часом і до нас доберуться. Гроші треба поберегти.
Я все розумію, грошей не буває вдосталь, але ж це мамин ювілей! Я зараз не працюю, заробляє лише чоловік. У нас троє дітей – старшому дванадцять, другому дев’ять, молодшій дочці шість з половиною. З роботи я пішла після першого декрету, на цьому настояв чоловік, хотів, щоб я займалася дітьми і домом. Він завжди заробляв добре, і нам на все вистачало.
Живемо ми не те щоб прямо шикарно, але в достатку: добре одягаємося, на їжі не економимо, раніше раз на рік обов’язково їздили на море. Після народження молодшої доньки купили сімейний автомобіль, взявши невеликий кредит, який виплатили. І квартира у нас є – трикімнатна, яка дісталася чоловікові від бабусі.
З дітьми мені завжди допомагала мама, ніколи не відмовляла. Свекруху я навіть не прошу, бо знаю, що марно. Вона тільки у великі свята дзвонить онукам, з днем народження та з Новим роком вітає, хоча живе недалеко. І щоразу дивується, заїхавши в гості – треба ж, мовляв, як виросли, вас і не впізнати.
При цьому своїй мамі чоловік час від часу допомагає матеріально: давав їй грошей на поїздку до родичів, купив новий холодильник, зробив ремонт, щось добудовував на дачі.
А моїй мамі він грошей ніколи не дає, та вона б і не взяла, я впевнена. Але подарунок на день народження – це зовсім інша справа, я впевнена, що такому подарунку, як телевізор, вона точно дуже зрадіє. Прийти на день народження із квітами, тим більше на шістдесят років, це просто нонсенс.
Так, у чоловіка на роботі ситуація зараз складна, він каже, що нам зараз треба переглянути витрати, максимально все оптимізувати та починати вже економити. Тому гроші на телевізор він відмовився давати.
Я вирішила, що сама куплю подарунок. Тільки кредит мені не дадуть. Спробую позичити гроші у своєї подруги, а потім подумаю, як їх віддавати. Можливо, навіть на роботу з Нового року влаштуюся. Але подарунок своїй мамі я куплю, щоб мені це не коштувало.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
