fbpx
Життєві історії
Зичити гроші сестра прийшла на саме Різдво, Орися їй відмовила. А цього року вирішила перепросити сестру і запросити її до себе на свята

Ближче до Різдва Орися нарешті перебралася в нову хату, яку вони з Дмитром майже 10 років будували. Все вийшло саме так, як Орися мріяла – два поверхи, велика веранда, дві спальні і простора кухня. Будівництвом займалася сама Орися, всі матеріали вибирала на свій смак, щоб все вийшло до ладу. Добре, що Дмитро з заробітків гроші висилає, і нічого не питає, от Орися і керувала.

Одружилися вони 12 років тому, обоє з бідних сімей, але Орися так вбого жити зовсім не хотілося, як і не хотілося працювати. То ж вона сама для Дмитра знайшла бригаду, яка працювала в Чехії на будові, зібрала чоловіка і сказала, що поки хату не побудують, доти він там буде працювати.

Приїжджав Дмитро додому двічі на рік – на Різдво, і на Великдень. Орися все казала, що нема чого гроші проїжджати, нехай краще сидить в Чехії і заробляє. Одного разу Люба, рідна сестра Орисі, сказала тій, що так не можна з рідним чоловіком, мовляв, він теж відпочити хоче, та й з донечкою побачитися.

Орисю слова сестри дуже зачепили, вона відразу відповіла, щоб та не втручалася, бо це не її справа. Не хоче Орися так жити, як Люба – від зарплати до зарплати і в старій хаті.

– Якщо не хочеш, – каже Люба, – то і сама йди і працюй.

– А у мене на це чоловік є, – відповіла Орися сестрі, на тому і розійшлися.

А два роки тому прийшла перед Різдвом Люба до Орисі грошей позичити, бо так сталося, що чоловік занедужав, то навіть не мають за що хліба купити. У Орисі в цей час активно йшли ремонтні роботи в будинку, тому вона сестрі відмовила. – Нема у мене зайвих грошей, – сказала вона. – Так що вибачай, сестричко.

Відтоді сестри не спілкувалися. А цього року Орися вирішила перепросити сестру і запросити її до себе на Різдво. Вона не так хотіла примирення, як хотіла показати, який гарний будинок тепер у неї, мовляв, досягла усього, чого хотіла.

Гостей зібралася повна хата, Орися гостинно частувала їх смачними наїдками. Прийшла Люба з чоловіком, а також кілька сусідів і друзів. Усі нахвалювали будинок, хвалили Орисю, яка вона молодець – сама таке збудувала. Не забули і про Дмитра, хвалили, що зміг стільки грошей заробити і все дружині присилав.

А потім гості стали питати Орисю, чому і сам Дмитро не приїхав цього разу на Різдво, адже входини, як не як, і без господаря…

– А він ще мав в Чехії якусь роботу, от і залишився, – байдуже відповіла Орися.

І тут в розпал свята задзвонив телефон господині. Вона підняла слухавку, змінилася в обличчі і відразу сіла…

– Дмитре, що ти таке кажеш? Яка інша жінка? Як це ти йдеш від мене?

Гості тихо встали з-за столу і почали розходитися. Орися навіть не помітила цього… Як заведена повторювала слова Дмитра: «Будинок я залишаю тобі і дитині. Мені він не потрібен, бо ця жінка любить мене просто так»…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page