fbpx
Життєві історії
Зять мій з донькою живуть бідно в орендованій квартирі. Свати наші теж люди небагаті, надії мало, що хоч якусь копійку своєму синові дадуть. Шкода мені дуже, що онук мій маленький буває їсть одні пісні макарони весь день. Одного вечора я сіла біля чоловіка і тихенько почала розмову про те, щоб в другу нашу квартиру впустити доньку з чоловіком. Та він відмовив відразу, він так не любить зятя, що й доньці своїй кусок хліба ніколи не дасть

Ми з чоловіком живемо разом вже дуже багато років. У нас з чоловіком є чимале спільно нажите майно: машина та дві досить хороші квартири. Наша доросла донечка вже 4 роки, як вийшла заміж, з часом подарувавши нам маленького і люблячого нами онука.

Так склалося, що чоловік моєї доньки Дарини виявився не дуже успішною людиною в своєму житті. Спочатку він подавав досить таки великі надії, займався розкруткою свого власного бізнесу і мав своє власне житло, але з часом вліз в дуже великі борги і все повністю втратив. А не дуже добрі справи сім’ї моєї доньки посилює ще й те, що Дарина зараз знаходиться у декретній відпустці, і єдиний годувальник в її родині – це її чоловік Роман.

Останній рік їх сім’я разом з цією малою дитиною поневіряються по орендованих квартирах. Часто переїжджають з місця на місце тому, що то господар виявиться нехорошим, то сусіди по ночах спати їм не дають, або несподівано підвищують плату за оренду квартири.

Щиро кажучи мені дуже шкода дивитися на те, як дочка з зятем постійно сумують з переїздами і платять великі суми грошей за оренду тих квартир, адже я розумію наскільки їм важко. Щоб якось допомогти своїм дітям, я намагалася умовити свого власного чоловіка пустити їх пожити в ту квартиру, яку в даний момент ми здаємо в оренду квартирантам, зовсім чужим нам людям для нас, в той час, як наші діти бігають по чужих кутках і не мають свого власного даху над головою, але мій чоловік від цього категорично відмовився.

Справа в тому, що він вважає, що чоловік завжди повинен бути главою сім’ї і вміти забезпечувати свою дружину та дітей сам. На його думку, зятю має бути соромно отримувати будь-які подачки від нас, і тому потрібно всього лише почекати, поки він розбереться у всіх своїх проблемах сам і навчиться забезпечувати свою сім’ю.

Чоловік каже, що якщо чоловікові нашої доньки постійно у всьому допомагати, підтримувати скрізь, то його характер ослабне, і він втратить усіляку мотивацію на успіх в житті і буде відчувати стабільність.

Але мені чомусь здається, що мій благовірний просто шкодує наші гроші, які ми отримуємо зі здачі квартири в оренду, і боїться того, що сім’я дочки там оселиться назавжди, а ми не зможемо потім їх звідти виселити, коли прийде час.

Я думаю, що мене зрозуміють усі, що мені теж не хочеться втрачати наш додатковий дохід, але я думаю, що батьки в будь-якому віці повинні піклуватися про своїх дітей, особливо у такий важкий період, як зараз у моєї доньки.

Потім я пропонувала альтернативу – допомогти їм з оформленням і виплатою і взяти квартиру в кредит, але чоловік взагалі розізлився. За його словами, ми вже досить вклалися в дочку, вона вже доросла і повинна була розуміти, за кого виходить заміж. Нехай, мовляв, тепер трохи спробує на собі і такого життя – «буде їй наука гарна на майбутнє».

На свекрів моєї доньки надії немає – у них бідна сім’я і немає можливості допомогти своєму синові та його дружині. Залишається тільки намагатися якось впливати на свого власного чоловіка, але я не знаю як – він має дуже впертий характер, завжди стоїть на своєму. Не хочеться теж постійно сперечатися в своїй сім’ї через зятя, тим паче, що результату хорошого зовсім немає.

Мені, щиро кажучи, дуже прикро чути його відмови і розуміти, що людина, з якою я прожила багато років, за копійку буде так боротися, навіть не пошкодує власної доньки та її дитину.

Раніше такої жадібності в своєму чоловікові я ніколи не помічала. Як його можна переконати в протилежному? Якщо виселимо квартирантів, то в грошах, звичайно, доведеться стиснутися, але голодними ми з ним не залишимося, адже ще й заощадження якісь маємо з ним.

Чоловік мій планував наступного року змінити роботу на більш легку і низькооплачувану, але здоров’я ще дозволяє йому попрацювати на заводі кілька років, тим паче, що зарплата в нього дуже добра. Як бути, що робити мені, щоб доньці з сім’єю жилося легше? Чим я можу їй допомогти?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – rieltor.

You cannot copy content of this page