fbpx
Життєві історії
Знайомство Павлика з новою дружиною тата і її дочкою не склалося: він з дитячою безпосередністю заявив, що Маргарита схожа на жабу, і що його рідна сестра набагато красивіша. Артем попросив поговорити з сином, щоб Павлик з повагою ставився до його нової сім’ї. Я поговорила. Він пообіцяв виправитися. Але, на мій погляд, осад від першої зустрічі у Людмили на душі залишився

Діючі лиця:

Артем – мій колишній чоловік і батько Павлика; За матеріалами

Павлик – наш з Артемом син;

Людмила – нова дружина Артема;

Маргарита – дворічна дочка Людмили, якій Артем доводиться вітчимом.

Передісторія:

Ми розлучилися чотири роки тому. Полюбовно: він залишив мені нашу квартиру і платить аліменти. Павлик, бувало, тижнями жив у батька: садок був поруч з квартирою, яку орендував Артем.

Два роки тому я вийшла заміж, через рік наpoдила доньку. Павлик молодшу сестру дуже любить, коли він удома, то ні на крок від неї не відходить.

У червні цього року Артем одружився на жінці з дитиною. Вони живуть в тій самій орендованій квартирі, яку колишній чоловік орендував після нашого розлучення. Він привіз Людмилу з невеликого містечка, куди часто їздить у відрядження.

Про покупку свого житла Артем не думає. Каже, що вже купив одну, натякаючи на нашу з Павликом. Знову гарувати або брати кредит він не хоче. Взагалі, своя нерухомість у нього є, але там живуть його мама і бабуся, які категорично проти будь-яких жінок Артема.

Знайомство Павлика з Людмилою і її дочкою не склалося: він з дитячою безпосередністю заявив, що Маргарита схожа на жабу, і що його рідна сестра набагато красивіша. Артем подзвонив мені і попросив поговорити з сином, щоб Павлик з повагою ставився до нової сім’ї батька.

Я поговорила. Він пообіцяв виправитися. На крайній випадок – тримати язик за зубами. Але, на мій погляд, осад від першої зустрічі у Людмили на душі залишився.

На даний момент виходить, що з червня місяця Павлик бачив тата всього три рази. То там Маргарита хвoріє, то у Людмили який-небудь пoнос, то він втомився, то вони до родичів поїхали. Про аліменти не забуває – і добре.

Історія:

Мені подзвонила Людмила з телефону Артема і попросила мене посидіти з її дочкою. Як вона сказала -ми таки не чужі люди, а в нашому місті у неї немає ні друзів, ні родичів. Вони з Артемом зібралися у відпустку, а Маргариту залишити ні з ким. І всього-то на два тижні.

Я вдома з однорічною дочкою. Куди мені ще абсолютно чужа дитина? Так їй і сказала, що ми не подружки і не родички для таких прохань.

На що був аргумент: мовляв, вона піклується про Павлика під час його присутності на їх території. І буде в подальшому годувати-поїти і так далі. Ще й натякнула, що мені не можна псувати з нею стосунки.

Я здивована: Павлик їздить до тата. Причому тільки тоді, коли Артем дома. І то, за останні кілька місяців це було всього три рази. Так що це не підстава, щоб звісити на мене Маргариту.

Моя відповідь її розсердила. Людмила взялася за важку, на її думку, артилерію: Артем залишив нам квартиру, вони змушені орендувати і витрачати гроші. Вона не забороняє чоловікові платити аліменти, хоча могла б. Дозволяє Павлику приїжджати. Загалом, вона робить мені так багато добра, за яке я плачу чорною невдячністю.

Я не втрималася і засміялася. Але все-таки вирішила все їй розжувати: на квартиру ми з колишнім чоловіком заробляли разом, перший час живучи на орендованій. Внесок був рівний.

Відмовившись від розділу. Артем показав свою порядність: у нас двокімнатна, одна була нашою спальнею, друга – дитячою. Чоловік не став позбавляти свого сина його кімнати. Хіба це погано?

До аліментів Людмила взагалі ніякого відношення не має. Вона знала, що виходить заміж за чоловіка з сином від першого шлюбу. Вона прекрасно знала і про аліменти, і про їх спілкування.

Те, що вона там про Павлика піклується і його годує-напуває – так від цього залежать її відносини з її чоловіком. Я-то тут при чому?

Читайте також:– Я ТАКЕ НЕ ЇМ, ТЬОТЬ ТАНЬ. ЦЕ Ж ВСЕ ЖИРНЕ. ТАК, І ВАМ БИ НЕ РАДИЛА. ЦЕ ШКІДЛИВО ДЛЯ ФІГУРИ І ДЛЯ ЗДОРОВ’Я, МІЖ ІНШИМ. ТАК ПОЧАЛОСЯ ЦЕ ЦІКАВЕ І ВКРАЙ ДИВНЕ ЗНАЙОМСТВО З МАЙБУТНЬОЮ НЕВІСТКОЮ. Я РОЗУМІЮ, ЩО, МАБУТЬ, ЗАНАДТО ІМПУЛЬСИВНО СЕБЕ ПОВЕЛА, АЛЕ БУЛО ПРИКРО. А ЯК БИ ВИ ВІДРЕАГУВАЛИ НА ТАКУ «ЧАРІВНУ ПОВЕДІНКУ»?

Підсумком розмови стала кинута трубка.

Через годину мені зателефонував Артем. Він запитав, чи не бажає Павлик поїхати з татом у відпустку за кордон. Вже не знаю, що йому там влаштувала Людмила, раз він вирішив залишити вдома і її, і Маргариту.

Я дала дозвіл на виїзд з країни і купила синові все необхідне. Я навіть гроші запропонувала за половину вартості путівки Павлика, але почула відмову. Вони полетіли.

Людмила, залишившись з дочкою в місті, внадилася мені надзвонювати. Вечорами, ночами. Чути, що мова заплітався. Вона мене прoклuнала, ще й погрoжyвала. Не тільки мені, але і Павлику. Всi її дзвінки записані.

Я впевнена, що варто Артему почути все марення його дружини, як він подасть на розлучення. Тільки чи варто лізти в чужу сім’ю? Сина захистити просто: запропонувати спілкуватися на нейтрально території. І все. Як би ви вчинили на моєму місці?

You cannot copy content of this page