В Італії моя мама вже 16 років. Повертатися вона не збиралася, але я наполягала на тому, щоб вона їхала додому.
Мамі минуло 63 роки, поїхала вона в свій час на заробітки заради мене, я в цьому просто впевнена.
Вона у мене дуже хороша людина, завжди спочатку думає про інших, а про себе – в останню чергу.
Мій батько пішов від нас, коли я ще була доволі маленькою, тому мамі довелося ростити нас одній.
Мій тато мною не цікавився зовсім, лише платив мізерні аліменти, тому весь тягар турбот і клопотів ліг на плечі мами, яка з усіх сил старалася, аби лише у мене все було.
У нас навіть не було власного житла, ми з мамою довший час знімали квартиру. І лише після того, як не стало маминої бабусі, нам у спадок перейшла її однокімнатна квартира.
Коли я вийшла заміж, ми з чоловіком теж не мали де жити, от тоді мама і вирішила, що поїде заробляти нам на житло.
Ми її про це не просили, бо планували самі усього досягти.
Мама зробила так, як вважала за потрібне – купила нам однокімнатну квартиру. Але ми з чоловіком теж багато працювали, тому і самі з часом заробили собі на житло.
А ті гроші, що мама відправляла, ми складали, хоча вона завжди наголошувала на тому, що висилає нам їх для того, щоб ми їх витрачали.
Жити за мамині гроші мені совість не дозволяла. Я бачила, як важко даються мамі ці євро, тому у нас з чоловіком виник план – зробити мамі сюрприз, купити для неї будинок.
Останнім часом, коли мама приїжджала додому у відпустку, ми помітили, що у них з татом мого чоловіка склалися особливі стосунки.
Свекор давно живе сам, він вдівець, має окрему квартиру. Коли вони зустрічалися з моєю мамою, їм завжди було про що поговорити.
Лише потім ми з чоловіком зрозуміли, що вони спілкуються постійно, а не тільки тоді, коли мама приїжджає додому. У них такі собі – стосунки на відстані.
Ми з чоловіком не проти, щоб вони були разом, навіть б дуже хотіли цього, але мама наполягала на тому, що хоче ще трохи щось заробити.
В зв’язку з цим ми самі почали діяти – купили будинок і поставили маму перед фактом, що їй треба повертатися.
Мама спочатку знітилася, а потім зраділа, вона навіть не сподівалася на те, що вдома на неї чекає такий сюрприз.
Вони з свекром розписалися, і стали жити в будинку. Свекор свою квартиру здає в оренду.
Будинок великий, мама з татом кличуть нас до себе. Але ми відмовляємося, бо маємо свою квартиру, та й не хочемо заважати їхньому щастю.
Життя моєї матусі не було легким, дуже хочеться, щоб вона хоч тепер стала щасливою і пожила трохи не для інших, а для себе.
Спеціально для Українці Сьогодні Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все