fbpx

Жан поїхав, пообіцявши, що обов’язково повернеться за Маргаритою і вони одружаться. Минуло два роки, а його все не було. По телефону чоловік постійно вигадував якісь причини, чому не може приїхати. Дівчина сліпо вірила йому. Тим часом до неї сватався її однокурсник Тарас. Хлопець був розумний, красивий, і, навіть, забезпечений, але Маргарита крім свого коханого нікого не помічала. Всі навколо твердили їй, що вона робить помилку, але вона не хотіла навіть це слухати

Маргарита з дитинства мріяла про красиве життя і хотіла жити закордоном. Все тому, що її тітка, рідна мамина сестра, вдало вийшла заміж за іноземця. То ж дівчина з ранньої юності теж мріяла про весілля з іноземним принцом. Вона навіть вивчила англійську мову спеціального для цього. На місцевих хлопців Маргарита ніколи не звертала уваги, а даремно. Доля послала їй іноземця, ось тільки кінець цієї історії був не на користь Маргарити.

Народилася дівчина в невеликому селі. Вона з нетерпінням чекала закінчення школи, щоб виїхати вчитися в столицю. Після закінчення школи Маргарита вступила до університету в столиці. У неї почалося цікаве студентське життя. З’явилися нові залицяльники, але вона серйозно їх не сприймала, так як була в активному пошуку заморського красеня. Чекати його довго не довелося. Через рік на сайті знайомств вона познайомилася з молодим чоловіком з Франції. Звали його Жан. Після кількох місяців листування він прилетів в Київ, щоб побачитися з нею.

Зустріч перевершила всі очікування дівчини. Жан був саме тим чоловіком, на якого вона чекала все життя. Три дні, які вони були разом, стали найщасливішими для Маргарити. Чоловік був щедрий і на гроші, і на компліменти. Вероніка по вуха закохалася в нього і була впевнена, що це взаємно. Ось тільки казка тривала недовго…

Жан поїхав, пообіцявши, що обов’язково повернеться за нею і вони одружаться. Минуло два роки, а його все не було. При цьому вони постійно були на зв’язку, і чоловік весь час вигадував якісь причини, чому не може приїхати. Дівчина сліпо вірила йому.

Тим часом до неї сватався її однокурсник Тарас. Хлопець був розумний, красивий, і, навіть, забезпечений, але Маргарита крім свого коханого ніякого не помічала. Всі навколо твердили їй, що вона робить помилку, але вона не хотіла навіть чути це. І зараз про це дуже шкодує!

Виявилося, що Жан одружений і у нього є діти. Про це він зізнався їй сам. Маргарита дуже важко пережила це. А Тарас на той час уже змучився добиватися її уваги, тому поїхав в інше місто і одружився з іншою дівчиною.

Відтоді пройшло п’ять років, а вона досі одна. Погнавшись за «журавлем», дівчина упустила і «синицю в руках». Але Маргарита не опускає рук, вона і далі продовжує вірити, що таки знайде свого закордонного принца.

Уже навіть мама дівчини просила її змінити свої погляди і не бути такою категоричною, адже те, що пощастило її сестрі знайти чудового чоловіка, ще не означає, що їй так пощастить теж. Але дівчина у пошуках своєї долі, збирає валізи, щоб поїхати закордон, в гості до тітки.

Фото ілюстративне – wallhere.

You cannot copy content of this page