Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today
Зараз я дуже часто бачу Катерину. Вона йде поруч зі своїм чоловіком, тримаючи за руку дитя. Іноді я хочу підійти і сказати їй, щоб вона покинула його, і розповісти усю правду про себе
З Катею ми разом навчалися в університеті. Вона була найгарнішою дівчиною яку я колись знав. Я закохався в неї з першого погляду, і, як виявилось, не я один. Вона просто притягувала своєю посмішкою, поглядом так як ніхто. Її не можна було назвати моделлю, вона не була не висока, трохи в пухкенька, з ямочками на щоках. Я не знав як до неї підійти, можливо я боявся, що вона просто не схоче мене навіть слухати. Багато хто намагався зав’язати з нею стосунки, але вона жартувала і всім відмовляла. Я думав, що у неї хтось є. Адже не може бути самотньою така красива дівчина.
Якось, повертаючись додому я йшов повз наш університет і побачив, як вона сидить на лавці і плаче. Я підійшов до неї, і намагався з’ясувати що сталося, а вона просто плакала. Все-таки мені вдалося її заспокоїти і я запросив її на каву в кав’ярню поблизу університету. Вона розповіла, що посварилася зі своїм хлопцем. Не знаю, чому я тоді нічого їй не сказав про свої почуття, в мене наче мову відняло, напевно я злякався отримати відмову. Того разу в мене був єдиний шанс освідчитись їй. Коли ще у мене з’явиться такий шанс? Ніколи, все вже позаду!
Через деякий час вони помирились, він приїхав до університету з величезним букетом квітів, який Катя не могла навіть обхопити руками. Зізнавався в коханні, просив вибачення. А ми стояли біля вікна, спостерігали за тим, у кого вистачило сміливості і мовчки заздрили й шкодували, що не хтось з нас зараз на його місці.
Через пів року вони одружились, зараз у них щаслива сім’я, є син. А я так і залишився самотнім. Я зустрічався з іншими дівчатами, але жодну з них так і не покохав, можливо я так і не знайду ту єдину, яку зможу покохати так як Катю. Я розумію, що вона вже заміжня і, що в неї є дитина, але все одно кохаю її до безтями. Часто бачу її з чоловіком і дитиною, вони виглядають дуже щасливими, а я не можу знайти собі місця. Не знаю, чи варто зізнатися їй?
Передрук заборонено!
Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today
Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
